Психодіагностика дітей раннього віку (від 0 до 3 років) є важливим етапом у розумінні їхнього розвитку, виявленні індивідуальних особливостей та потенціалу, а також у своєчасному коригуванні можливих порушень. Психодіагностика дітей раннього віку, особливо у віці від 0 до 3 років, є ключовим етапом у визначенні їхнього психічного та фізичного розвитку. Вона виконується з метою вчасного виявлення можливих порушень розвитку та надання допомоги в їх корекції.

Психологічне тестування дітей у яслах та молодшій групі є особливо важливою, оскільки саме на цій стадії формуються основи подальшого розвитку. Методи дитячої психодіагностики включають у себе різноманітні підходи та техніки, що дозволяють оцінити різні аспекти розвитку дитини.

Психологічні тести предметної діяльності, психічного, нервово-психічного, мовленнєвого, психомоторного та емоційно-соціального розвитку дитини є важливими компонентами психодіагностики на ранніх стадіях життя. Ці процедури дозволяють виявити відхилення в розвитку та розпочати вчасну інтервенцію.

Важливою частиною психодіагностики є також визначення ефективності впроваджених корекційних програм та методів розвитку, щоб забезпечити оптимальний результат для кожної дитини. Такий індивідуальний підхід дозволяє забезпечити максимальне розвиток кожного малюка на початкових етапах його життя.

Психодіагностика дітей раннього віку (від 0 до 3 років) є важливим етапом у розумінні їхнього розвитку, виявленні індивідуальних особливостей та потенціалу, а також у своєчасному коригуванні можливих порушень.

Особливості психодіагностики дітей раннього віку:

• Обмеженість вербального спілкування: діти цього віку ще не володіють мовою на достатньому рівні, що ускладнює використання методів, заснованих на розмові.
• Ігрова діяльність як ведуча: більшість діагностичних методик ґрунтуються на спостереженні за дитиною під час гри, адже саме гра є провідною діяльністю в ранньому віці.
• Важливість емоційної сфери: емоції відіграють значну роль у житті маленьких дітей, тому їх врахування під час діагностики є надзвичайно важливим.
• Комплексний підхід: для отримання цілісної картини розвитку дитини рекомендується використовувати комплекс методів, що охоплюють різні сфери психіки.

Методи психодіагностики дітей раннього віку:

• Спостереження: зазвичай проводиться під час вільної гри дитини, коли вона не знає, що її спостерігають. Це дозволяє психологу побачити її спонтанну поведінку, емоції, взаємодію з іншими дітьми та дорослими.
• Ігрові методики: передбачають використання ігор, спрямованих на діагностику певного аспекту розвитку (наприклад, пізнавального, мовленнєвого, моторного).
• Стандартизовані методики: мають чітку структуру та систему оцінювання, що дозволяє порівнювати результати дитини з нормами.
• Проективні методики: використовуються для діагностики особистісних особливостей, емоцій та мотивації дитини.

Види психодіагностики дітей раннього віку:

• Діагностика психічного розвитку: оцінює рівень розвитку всіх сфер психіки дитини (пізнавальної, мовленнєвої, емоційно-вольової, особистісної).
• Діагностика нервово-психічного розвитку: виявляє можливі відхилення у функціонуванні нервової системи дитини.
• Діагностика психомоторних здібностей: оцінює рівень розвитку рухів, координації, дрібної моторики.
• Психодіагностика мовленнєвого розвитку: дозволяє визначити рівень розвитку мовлення дитини (розуміння, активного мовлення, звуковимови).
• Психодіагностика емоційно-соціального розвитку: оцінює емоційну сферу дитини, її вміння спілкуватися з іншими людьми, формувати стосунки.

Важливо знати:

• Психодіагностику дітей раннього віку рекомендується проводити регулярно, щонайменше 1-2 рази на рік.
• Діагностику має проводити кваліфікований психолог, який має досвід роботи з дітьми раннього віку.
• Результати психодіагностики не є остаточним вердиктом, а лише надають цінну інформацію про розвиток дитини.
• На основі результатів психодіагностики психолог може розробити індивідуальну програму розвитку дитини або рекомендувати консультації інших спеціалістів.

Порушення розвитку дітей раннього віку, включаючи моторику, уміння робити руками, навички, образотворчу діяльність та загальний віковий розвиток, потребують уважного спостереження та оцінки з боку спеціалістів.

Порушення розвитку дітей раннього віку:

• Психодіагностика дозволяє виявити на ранніх стадіях можливі порушення розвитку дитини, такі як:
• Затримка мовленнєвого розвитку
• Аутизм
• Інтелектуальні порушення
• Затримка психомоторного розвитку
• Емоційні порушення

Раннє виявлення та корекція порушень розвитку дає дитині шанс на повноцінне розвиток та успішне навчання в майбутньому.

Методики психодіагностики дітей раннього віку:

Діагностики психічного розвитку дітей раннього віку (0-3 роки) (оцінка рівня розвитку пізнавальної, мовленнєвої, емоційно-вольової, особистісної сфери).

• Шкала оцінки психічного розвитку дитини В. Манової-Томової (від 4 до 52 тижнів) (дозволяє визначити рівень психічного розвитку дитини та співставити його із календарним (фізіологічним) віком дитини).
• Шкала оцінки психічного розвитку дитини В.Манової-Томової (від 1 до 3 років, від 15 до 36 місяців) (дозволяє визначити рівень психічного розвитку дитини та співставити його із календарним (фізіологічним) віком дитини).
• Методика вивчення предметних дій у дітей 1,5-3 років (за Т. Гурковською).
• Розвиток психіки дитини: Щоденник матері. H. A. Менчінська (1957).
• Шкала ментального розвитку R. Griffiths (від 0 до 24 міс.) (розрахунок інтелектуального коефіцієнта дитини).
• Духовний розвиток дитини. К. Бюлер (1924).
• Поведінковий тест новонароджених Graham (від 1 до 14 днів).
• Тестова методика Prechtl, Beintema (від 1 до 9 днів).
• Шкала KID-2000 (Чистович, Ройтер, Шапіро, 2000) від 2 до 16 міс. (описує різноманітні типові форми поведінки дітей перших років життя).
• Шкала CDI-2000 (Шапіро, Чистович, 2000) від 1 р. 2 міс. до 3 років 6 міс. (описує різноманітні типові форми поведінки дітей перших років життя).
• Модифікованиий скринінговий тест-опитувальник M-CHAT Robins, Fein, Barton (від 16 міс. до 30 (48) міс.) (виявлення ризику наявності аутизму та розладів аутистичного спектру).
• Опитувальник темпераменту немовлят Carey, S. McDevit (від 4 до 8 міс.).
• Шкала поведінки новонароджених (NBAS) Т. Brazelton від 2 днів до 6 тижнів життя (оцінка поведінки та неврологічного статусу дітей, виявляє дітей групи ризику).
• Профіль психічного розвитку G. D.Alpern-Boll (від народження до 9 років) визначає, якому віку відповідає психічний розвиток дитини.
• Порядкові (числові) шкали психологічного розвитку I. Uzgiris, J. McHunt на основі концепції психічного розвитку Ж. Піаже (від народження до 2 років). Психометрична оцінка розвитку відбувається в таких вікових проміжках: 0-3міс., 4-7 міс., 8-11 міс., 12-17міс. і 18-24 міс.
• Денверський скринінг-тест розвитку (DDST) Frankenburg W. К., J. В. Dodds (від 2 тижнів до 6 років) (визначає рівень розвитку соціальної сфери, мовлення, загальної та дрібної моторики).
• Мюнхенська функціональна діагностика розвитку з 9 місяців і до 3 років (оцінка загального психомоторного розвитку дітей раннього віку). Охоплює розвиток загальних рухів (ходіння), розвиток рухів кисті руки, сприйняття взаємозв’язків, розвиток мовлення, розуміння мовлення, соціальний розвиток і самостійність. 
• Діагностика «Контроль за розвитком і поведінкою дітей раннього віку» Н. М. Аксаріної та С. М. Кривіної (своєчасне виявлення первинних відхилень в розвитку і поведінці дитини для необхідної корекції).
• «Діагностика психічного розвитку дітей першого року життя» О. В. Баженової, 1986 (від 2 до 12 міс.). (визначає руховий, емоційний, сенсорний розвиток, дії з предметами, взаємодія з дорослими, голосова активність).
• Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раннього дошкільного віку (Л.О.Федорович, О. В. Гнітій, І. В. Макаренко) (виявлення дітей з проблемами психофізичного і мовленнєвого розвитку).
• Методика «Коробка форм»
• Методика «Куби-вкладиші»
• Методика «Пірамідка»
• Методика «Мисочки»
• Методика «Розрізні картинки»
• Методика «Конструювання за зразком»
• Методика «Питання за картинками»
• Методика «Поклади кульки в коробки»
• Методика «Збери пірамідку»
• Методика «Кольорові кубики»
• Методика «Збери кільця за кольором»
• Методика «Збери кільця на мотузку»
• Методика «Мотрійка»
• Методика «Возик»
• Методика «Кольорові палички»
• Методика «Парні картинки»
• Методика «Розрізні картинки»
• Методика «Картинки з відсутніми елементами»
• Методика «Нагодуй тварин»
• Методика «Хто як говорить?»
• Методика «Що звучить»

Діагностики нервово-психічного розвитку дітей раннього віку (0-3 роки): виявляє можливі відхилення у функціонуванні нервової системи дитини.

• Діагностика нервово-психічного розвитку дітей раннього віку (за методикою Пєчори К.Л.).
• «Діагностика нервово-психічного розвитку дітей» Г. В. Пантюхіної, К. Л. Печори та Е. Л.Фрухт, 1983 (від 10 днів до 3 років).
• Тест «ГНОМ» (графік нервово-психічного обстеження немовлят), розроблений Г.В.Козловською та співавторами. Тест складається з 12 вікових субтестів. Психічний розвиток досліджується на 1-му році життя кожен місяць, після року - кожні три місяці, від 2 до 3 років - 1 раз на півроку. Субтести складаються з 20 питань (завдань), що дозволяють тестувати розвиток сенсорних, моторних, емоційно-вольових, пізнавальних і поведінкових функцій.

Діагностики психомоторних здібностей, психомоторного та психосенсомоторного розвитку дітей раннього віку (0-3 роки) (оцінка рівня розвитку рухів, координації, дрібної моторики)

• Методика «Копіювання малюнка» (дає змогу визначити рівень розвитку сенсомоторної координації дітей від 15 місяців до 3 років)
• Методика «Піраміда» (для виявлення рівня розвитку співвідносних дій із орієнтуванням на величину, ведучої руки, координації рухів у процесі нанизування)
• Методика «Укладання форм», «Вкладання форм» (Різновид методики «Мисочки»)
• Методика «Мисочки»
• Методика на дослідження точності рухів в умовах зміни пози тіла для дітей 2-3-ох років (В. Якунін)
• Методика на орієнтацію у приміщенні (2-3й рік життя)
• Методика «Дошка Сегена» (для дітей від 2 років)
• Тест на орієнтацію у схемі тіла
• Тест на швидкість (Укладання монет або ґудзиків)
• Тест на одночасні рухи, Тест на одночасність рухів
• Оцінка рівня психомоторного розвитку дитини (до 1 року) Л. Т. Журби та О. М. Мастюкової. Розвиток оцінюється по 7 нервово-психічним показникам (динамічним функціям): комунікабельність, голосові реакції, безумовні рефлекси, м'язовий тонус, асиметричний шийний тонічний рефлекс, ланцюговий симетричний рефлекс, сенсорні реакції. Оцінюються також рівень стигматизації, черепномозкова інервація і патологічні рухи, які допомагають виявити групу дітей з підвищеним ризиком затримки розвитку.
• Шкала КАТ/КЛАМС Американської академії педіатрії (до 2 років), яка дозволяє оцінити формування навичок рішення наочних (розділ КАТ) і мовленнєвих (розділ КЛАМС) завдань, а також розвиток моторики дитини (шкала розвитку макромоторики).
• Шкали розвитку немовляти Bayley (від 1 до 42 міс.) передбачають обчислення індексів: ментального розвитку (MDI) і психомоторного розвитку (PDI).
• Шкала Апгар - Шкали оцінки стану та поведінки новонародженого (APGAR, автор Вірджинія Апгар)
• Шкала Бразелтона. Оцінювання поведінки новонародженого (Т. Беррі Бразелтон)
• Методика Е. Фрухт (допомагає з’ясувати особливості розвитку дитини у віці від 10 днів до 12 місяців)
• Ситуація «Пасивний дорослий» (Діагностика розвитку здатності спілкування немовлят з дорослими)
• Ситуація «Чисте спілкування» (Діагностика розвитку здатності спілкування немовлят з дорослими)
• Ситуація «Різні іграшки» (Діагностика розвитку пізнавальної активності немовлят)
• Ситуація «Одна іграшка» (Діагностика розвитку пізнавальної активності немовлят)
• Діагностика розвитку дитини 1 - 2 років (за А. М. Казьміним)
• Шкала оцінки психічного розвитку від 1 до 3 років (15-36 місяців) (за методикою Манової-Томової)
• Шкала Лешлі – діагностує фізичний розвиток (розвиток рухів, локомоцій і моторики); спілкування і розвиток мовлення (увага до дорослого, розуміння людського мовлення тощо); самостійність і незалежність (скільки часу в період неспання дитина може розважати сама себе); особливості поведінки (непосидючість, концентрація уваги, легкість включення в гру тощо)
• Анкета ASQ-3. Анкети вікових категорій та стадій ASQ3 (від 0 до 3 років)

Психодіагностики мовленнєвого розвитку дітей раннього віку (0-3 роки) (визначення рівня розуміння, активного мовлення, звуковимови).

• Шкала КАТ/КЛАМС Американської академії педіатрії (до 2 років), яка дозволяє оцінити формування навичок рішення наочних (розділ КАТ) і мовленнєвих (розділ КЛАМС) завдань, а також розвиток моторики дитини (шкала розвитку макромоторики).
• Діагностика та корекція мовленєвого розвитку дітей раннього віку Н. В. Манько.
• Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку (К.Л. Крутій).

Психодіагностики емоційно-соціального розвитку дітей раннього віку (0-3 роки): оцінює емоційну сферу дитини, її вміння спілкуватися з іншими людьми, формувати стосунки.

• Методика «Встановлення контакту з дитиною»