• Анкета для батьків «Чи готова ваша дитина до ДНЗ?» (2-3 роки) - Прогнозування можливого перебігу адаптації дитини до ЗДО.
• Опитувальник для батьків «Чи готова ваша дитина відвідувати дитячий садок?» (2-3 роки) - Загальний прогноз адаптації.
• Анкета для батьків «Як дитина адаптується до дитячого садка» (Г.Андрійченко) (2-3 роки) - Прогнозування успішності адаптації дитини до умов закладу дошкільної освіти.
• Анкета для батьків «Чи готова Ваша дитина до вступу в дошкільний заклад?» (О. Севостьянова) (2-3 роки) - Прогнозування перебігу адаптації дитини до дошкільного закладу.
• Лист адаптації (автори Л. Васильева, О. Маховская, Е. Яковлева) (2-3 роки) - Діагностика і відстеження динаміки адаптаційних показників і тривалість їхньої стабілізації.
• Спостереження за дитиною в період адаптації (3-6 роки) - Визначення рівня адаптації дитини до ЗДО.
• Анкета для вихователів «Визначення емоційного благополуччя дитини в групі дитячого садка» (автори Г. Любина, Л. Мікулік) (5-6 років) – Визначення впливу на дитину перебування в групі.
• Соціометрія «Два будиночки» (модифікація соціометричної процедури для дітей дошкільного віку).
• Методика «Маски» (автор Т.Марциновська) (5-7 років) – З’ясування настрою дитини, який переважає під час її перебування в групі дитячого садка.
• Методика «Мій настрій» (автори Н.В. Сосновенко, А.І. Тінякова) (5-7 років) - Визначення емоційного стану дитини як показника перебігу адаптаційного процесу.
• Методика «Мозаїка» - Дозволяє оцінити рівень емоційного благополуччя дитини, її самооцінку та ставлення до себе та оточуючих.
• Методика «Неіснуюча тварина» - Допомагає зрозуміти уявлення дитини про світ, її емоції та страхи.
• Методика «Кольоровий вибір» - Виявляє емоційний стан дитини, її схильність до тривоги та агресії.
• Тест Люшера - Дозволяє дослідити особистісні особливості дитини, її цінності та мотивацію.
• Малюнковий проективний тест «Малюнок сім'ї».
• Малюнковий проективний тест «Малюнок на тему садочка».
• Малюнковий проективний тест «Будинок, Дерево, Людина».
• Малюнковий проективний тест «Неіснуюча тварина».
• Малюнковий проективний тест «Людина під дощем».
• Малюнковий проективний тест «Дерево» (аналіз малюнків).

Діагностики психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років) (оцінка рівня розвитку сприйняття, пізнавальної, мовленнєвої, емоційно-вольової, особистісної сфери):

Методики діагностики волі, емоційної, емоційно-вольової сфери, емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Діагностика розвитку емоційної сфери дошкільника (діагностичний пакет Т. Піроженко)
• Анкета для педагогів та батьків щодо вивчення проявів тривожності у дитини (автори Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко)
• Тест тривожності Р. Теммпл, В. Амен, М. Доркі
• Методика «Мій настрій»
• Методика «Розкажи історію» Г. Х. Махортова
• Обери потрібне обличчя
• Страхи в будиночках
• Проективна методика «Обери обличчя», «Обери обличча»
• Проективна методика «Малюнок сім’ї»  - Оцінює емоційні стани та відношення дитини до членів сім'ї через малюнки. Оцінка емоційних переживань радості, смутку, щастя, горя, втрати
• Проективна методика «Неіснуюча тварина» - Допомагає виявити внутрішні конфлікти, страхи та переживання через створення образу вигаданої істоти.
• Проективна методика «Малюнок дерева»
• Проективна методика «Кактус» - Оцінка саморегуляції та емоційних переживань, Вивчаємо особливості емоційного стану дитини
• Методика експертної оцінки агресивності дитини
• Проективний малюнковий тест «Будинок, дерево, людина»  - Оцінка вольових якостей та емоційної стійкості, виявляє внутрішні страхи та тривоги через малюнки.
• Проективна методика «Дерево» - дозволяє виявити емоційні переживання, страхи та тривоги дитини.
• Анкета визначення рівня тривожності дошкільника
• Анкета визначення рівня імпульсивності дошкільника
• Анкета визначення рівня агресивності дошкільника
• Графічний диктант
• Будиночок
• Бесіда з батьками (для визначення особливостей емоційної сфери дитини)
• Бесіда з дитиною (для визначення самопочуття дитини)
• Методика «Мій настрій у кольорі» (для виявлення емоційного стану)
• Методика «Знайди собі друга» (для визначення емоційного благополуччя)
• Анкета «Чи самостійна дитина?» (для вихователів, батьків) (для визначення вольового розвитку)
• Спостереження (за проявами самостійності дитини)
• Колірний тест емоційних станів
• «Методика діагностики емоційного розвитку дітей дошкільного віку» (Н.А. Авдєєва): дозволяє оцінити рівень розвитку емоційних реакцій, емоційної чутливості, саморегуляції та емоційних переживань дитини.
• «Методика вивчення емоційно-вольової сфери дітей дошкільного віку» (О.М. Костюк): оцінює рівень розвитку емоційних реакцій, емоційної регуляції, вольових якостей та емоційної стійкості дитини.
• «Методика кольорових виборів» (Люсьгера): оцінює емоційний стан дитини, її настрій та самопочуття.
• Тест «Кольоровий тест Люшера» - визначає рівень емоційної реакції та чутливість, емоційний стан та рівень стресу через вибір кольорів.
• Тест на емоційну реактивність Кондака - визначає рівень емоційної реакції та чутливість, оцінює рівень емоційної реактивності дітей.
• Шкала емоційного благополуччя для дітей (SEWB) – Емоційне благополуччя дитини- Спеціально розроблена для оцінки загального емоційного благополуччя дітей.
• Тест на саморегуляцію дітей (система рейтингових шкал) – Саморегуляція, оцінює здатність дітей до самоконтролю та регулювання власної поведінки.
• Методика «Лабіринт» - Оцінює вольові якості, емоційну стійкість, емоційна стійкість та здатність до подолання труднощів.
• Тест Розенцвейга на фрустрацію - Оцінює реакції на фрустрацію та емоційну стійкість.
• Шкала дитячої тривожності Спілбергера-Ханіна (СТ) - Оцінка емоційних переживань, страху та тривоги, Визначає рівень тривожності дітей.
• Опитувальник «Настрою і самопочуття» - Вимірює поточний емоційний стан дитини. Настрій та самопочуття
• Проективна методика ТАТ (тематичний апперцептивний тест) - Досліджують емоційні переживання (радість, смуток, щастя, горе, втрати) через аналіз картин.
• Шкала імпульсивності Баррата - Оцінює рівень імпульсивності дітей.
• Шкала агресивної поведінки для дітей (CPRS-48) - Визначає рівень агресивності дитини.
• Короткий опитувальник психічного здоров’я дітей (SDQ - Strengths and Difficulties Questionnaire) – Комплексна методика, яка комплексно оцінює емоційні та поведінкові труднощі дітей.
• Опитувальник «Смугастий тест настрою» – Оцінка настрою та самопочуття, вимірює поточний емоційний стан через вибір смуг різних кольорів та ширини.
• Шкала оцінки настрою PANAS (Positive and Negative Affect Schedule) - Визначає рівні позитивного та негативного афектів у дітей.
• Шкала дитячої депресії CDI (Children's Depression Inventory) - Оцінка емоційного благополуччя, оцінює рівень депресивних симптомів у дітей
• Опитувальник «Маленький тривожний малюк» (SCARED) - призначений для оцінки тривожності та фобій у дітей.
• Шкала страхів Я.Статті - Оцінює інтенсивність страхів у дітей дошкільного віку.
• Методика «Шкала поведінкових проявів агресії (BPAQ)» - Визначає різні форми агресивної поведінки у дітей.
• Тест імпульсивності Айзенка (I7) - Вимірює рівень імпульсивності та ризикованої поведінки.
• Шкала емоційної регуляції (ERQ) - Визначає рівень контролю над емоціями та стратегії емоційної регуляції.
• Методика «Ситуативний малюнковий тест» (СРТ) - Досліджує емоційні реакції дитини на різні ситуації через аналіз малюнків.
• Чебановська анкета для оцінки психологічного стану дитини – Комплексна оцінка психічного здоров’я та емоційного стану, визначає загальний психологічний стан, включаючи емоційні та поведінкові аспекти.
• Карта розвитку дитини (Child Development Checklist) - Комплексна оцінка психічного здоров’я та емоційного стану, оцінює різні аспекти розвитку дитини, включаючи емоційний стан.
• Опитувальник емоційної чутливості (ЕЧ) для батьків та вихователей
• Опитувальник емоційного благополуччя (ЕБ) для батьків та вихователей
• Методика «Пірамідка» - Оцінка саморегуляції та емоційних переживань
• Методика «Кольорові квадратики» - Оцінка саморегуляції та емоційних переживань
• Методика «Сходинки» - Оцінка саморегуляції та емоційних переживань
• Проективний тест «Два будиночки» - Оцінка саморегуляції та емоційних переживань
• Методика «Вольові якості» (ВК) - Оцінка вольових якостей дитини
• Методика «Емоційна стійкість» (ЕС) - Оцінка емоційної стійкості дитини
• Проективна методика «Незакінчене речення» - Оцінка вольових якостей та емоційної стійкості дітей
• Методика «Малюнок страху» - Оцінка емоційних переживань, страху та тривоги
• Проективний тест «Людина під дощем» - Оцінка емоційних переживань, страху та тривоги
• Проективна методика «Кішка-мишка» - Оцінка емоційних переживань, страху та тривоги
• Шкала самопочуття А. З. Занковського - Оцінка настрою та самопочуття
• Методика «Кольорові настрої» - Оцінка настрою та самопочуття
• Методика «Що таке щастя?»
• Методика «Що таке горе?»
• Проективний тест «Мій настрій» - Оцінка емоційних переживань радості, смутку, щастя, горя, втрати
• Опитувальник тривожності для дошкільників А. М. Кочмарової - Визначення рівня тривожності дошкільника
• Методика «Кольорові квадратики» - Визначення рівня імпульсивності дошкільника
• Тест Бурдона - Визначення рівня імпульсивності дошкільника
• Опитувальник агресивності Баса-Дарки (ОАБД) - Визначення рівня агресивності дошкільника
• Методика «Кольорові малюнки» - Визначення рівня агресивності дошкільника
• Гра «Замок»
• Гра «Емоційний кубік 4 в 1»
• Гра «Емоційне судоку», «Емоційне судаку»
• Гра «Домалюй портрет»
• Гра «Кастрюлька злості»
• Гра «Казанок гарного настрою»
• Методика «Вулкан» для діагностування та роботи з агресією
• Гра «Два чарівника»
• Гра «Папір стерпить все» або «Моя емоція»

Методи діагностики сприйняття, сприймань у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Чого не вистачає на цих малюнках? » (за Р. Нємовим)
• Методика «Упізнай, хто це?» 
• Методика «Дізнайся, хто це?» 
• Методика «Чим залатати килимок»
• Методика «Виріж фігури»
• Методика «Відтвори малюнки»
• Методика «Зафарбуй фрукти»
• Методика «Пиши кружечками»
• Методика «Відгадай на дотик» (для визначення рівня розвитку тактильних відчуттів)
• Методика «Упізнай на смак» (для визначення рівня розвитку смакових відчуттів)
• Методика «Понюхай і назви» (для визначення рівня розвитку нюхових відчуттів)
• Методика «Відгадай за звуком» (для визначення рівня розвитку слухових відчуттів)
• Методика «Визнач форму кожної фігури» (для визначення рівня розвитку зорових відчуттів)
• Методика «Знайди квадрат» (для визначення рівня розвитку зорового сприйняття)
• Методика «Шукаю скарб» (для визначення рівня розвитку тактильного сприйняття)
• Методика «Розрізні картинки»  (4 частини)
• Тест «Лабіринт» - оцінка просторового орієнтування та зосередженості. Дитині пропонується знайти вихід з лабіринту, що допомагає оцінити її здатність до просторового орієнтування та зосередженості.
• Тест «Класифікація» - оцінка здібностей до аналізу та узагальнення (сортування предметів за ознаками). Дитині показують різні предмети та просять розсортувати їх за певними ознаками (форма, колір, розмір). Цей тест допомагає оцінити здібності до аналізу та узагальнення.
• Тест «Піктограми» - визначення рівня розвитку уяви та образного мислення (передача змісту історії через малюнки). Дитина повинна за допомогою малюнків передати зміст розказаної їй історії. Це дозволяє визначити рівень розвитку уяви та образного мислення.
• Методика «Знайди відмінності» - оцінка уважності до деталей.
• Проективна методика «Казковий персонаж» - виявлення емоційного стану та особистісних особливостей дитини через малюнок та розповідь про казкового героя.
• Тест «Малюнок сім'ї» - аналіз сприйняття дитиною свого оточення та себе в ньому через малюнок сім'ї.
• Методика «Дім, дерево, людина» - оцінка особистісних особливостей дитини через малюнок.
• Тест «Слуховий диктант» - допомагає оцінити слухове сприйняття та пам'ять, оцінка слухового сприйняття та пам'яті (переказ короткої розповіді).
• Методика «Кольорові фігури» - оцінка зорового сприйняття через роботу з кольоровими формами та фігурами.
• Методика «Кольорові квадрати» (визначення сприйняття кольорів).
• Методика «Графічний диктант» - оцінка зорово-моторної координації (відтворення візерунків за зразком).
• Тест «Копіювання фігур» - оцінка здатності до відтворення зорових образів (копіювання геометричних фігур).
• Методика «Послідовність картинок» - оцінка логічного мислення та зорової пам'яті (складання сюжетних картинок у правильній послідовності).
• Методика «Знайди пару» - оцінка здатності до порівняння та співставлення (пошук однакових картинок серед різних зображень).
• Тест «Понятійна піраміда» - оцінка логічного мислення (складання предметів у піраміду за певним принципом).
• Методика «Слухові асоціації» - оцінка слухового сприйняття та здатності до асоціативного мислення (знаходження відповідних звуків до зображень).
• Методика «Пізнай на дотик» (визначення тактильного сприйняття).
• Методика «Слухай і повторюй» (визначення слухового сприйняття).
• Методика «Смакові та нюхові відчуття» (визначення смакового та нюхового сприйняття).
• Тест Бендера (оцінка зорово-моторної координації, просторового сприйняття, зорового аналізу та синтезу).
• Тест Лукаса (оцінка зорового сприйняття, просторової орієнтації, зорово-моторної координації).
• Методика «Неіснуючі тварини» (оцінка уяви, творчості, зорового сприйняття).
• Проективна методика (малюнковий тест) «Малюнок людини» (виявлення особливостей емоційно-особистісного розвитку, самооцінки, рівня тривожності).
• Проективна методика (малюнковий тест) «Будинок, дерево, людина» (виявлення емоційного стану, тривожності, конфліктів, особливостей сімейних стосунків).
• Проективна методика (малюнковий тест) «Неіснуюча тварина» (виявлення уяви, творчості, страхів, емоційних станів).
• Сюжетно-рольові ігри (спостереження за поведінкою дитини, її ролями, емоціями, взаємодією з іншими дітьми).
• Казкотерапія (аналіз придуманих дитиною казок, виявлення уявлень, страхів, бажань, особливостей сприйняття).
• Спостереження за дитиною в різних ситуаціях, під час ігор та занять.
• Бесіда з дитиною про те, що вона бачить, чує, відчуває, нюхає, куштує.
• Аналіз продуктів дитячої діяльності (малюнків, аплікацій, ліплення тощо).

Діагностики пізнавальної сфери, пізнавального розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Що тут зайве?»
• Методика «Знайди й викресли» (модифікований варіант методики Б. Бурдона «Коректурна проба»)
• Методика «Сонце в кімнаті»
• Методика «Встановлення закономірностей»
• Методика «Послідовність подій» (А. Бернштейн)
• Діагностика розвитку пізнавальної сфери дошкільника (діагностичний пакет Т. Піроженко)
• Методика «Різнокольорова квіточка» (для визначення рівня сформованості уявлень про кольори)
• Методика «Назви і знайди таку саму фігуру» (для визначення рівня розвитку зорового сприйняття)
• Методика «Склади піраміду» (для визначення рівня розвитку наочно-дійового мислення)
• Методика «Покажи дії»
• Методика спрямована на виявлення сили пізнавального інтересу
• Методика «Коробка форм»
• Тест «Знайди кілька відмінностей?»
• «Тест на стійкість уваги» (А.В. Торшиніна): оцінює стійкість уваги,
• Методика «Кольорові квадрати» (Н.Я. Ярошенко): діагностика обсягу та розподілу уваги,
• Методика «Слухова увага з відволіканням» (Т.В. Власова): оцінює стійкість та розподіл уваги.
• «Методика запам'ятовування картинок» (А.Р. Лурія): оцінює зорову механічну пам'ять,
• Тест на розвиток пам'яті - Методика «10 слів» (А.Н. Лурія): діагностика словесно-логічної пам'яті, Визначає обсяг і точність короткотривалої пам'яті. Дитині зачитують список слів, які вона повинна запам'ятати і повторити.
• Методика «Розповідь» (Д.Б. Елькін): оцінює словесно-логічну та емоційну пам'ять.
• Методика «Вербальні асоціації» (К.Г. Юнга): оцінює логічне мислення, словниковий запас,
• «Методика складання розрізаних картинок» (Н.І. Лейбман): діагностика просторового та логічного мислення,
• Методика «Лабіринт» (М.К. Акімова): оцінює нестандартне мислення, просторову орієнтацію.
• Методика «Запам'ятовування кольорів та форм» (Н.А. Русинова): оцінює зорове сприйняття,
• Методика «Тактильне дослідження'» (Л.А. Венгер): діагностика тактильного сприйняття,
• Методика «Слухове сприйняття» (Н.А. Власова): оцінює слухове сприйняття.
• Методика «Малювання за уявою» (В.В. Суєтіна): оцінює творчу уяву,
• Методика «Що я бачу в хмарах» (Л.К. Шульгіна): діагностика асоціативної уяви,
• Методика «Придумування історії» (Т.В. Власова): оцінює словесно-творчу уяву.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Малюнок людини»(Ф. Гудинафа): оцінює самооцінку, емоційний стан, особливості особистості,
• Проективна методика (малюнковий тест) «Неіснуюча тварина» (Н.Н. Парамонова): діагностика творчості, уяви, емоційного стану,
• Проективна методика (малюнковий тест) «Кольоровий вибір» (Л.М. Квітка): оцінює емоційний стан, тривожність, самопочуття.
• Тест на інтелектуальний розвиток (ТІР). Оцінює загальний рівень інтелектуального розвитку дитини.Включає завдання на логічне мислення, увагу та пам'ять.
• Методика «Кольорові фігури» (Д. Ельконін, В. Давидов). Використовується для оцінки розвитку логічного мислення. Завдання на класифікацію та впорядкування предметів за кольором та формою.
• Тест «Шкала зрілості для вступу до школи» (ШЗВ). Визначає готовність дитини до школи. Оцінює різні аспекти пізнавального розвитку, включаючи мовлення, логічне мислення та соціальні навички.
• Методика «Пірамідка» (Л. Венгер). Досліджує рівень розвитку просторового мислення. Дитині пропонується скласти пірамідку з різнокольорових кілець.
• Методика «Четвертий зайвий». Перевіряє здатність до абстрактного мислення та класифікації предметів. Дитині пропонують групи предметів, серед яких потрібно знайти "зайвий" предмет.
• Методика «Незавершені речення». Дозволяє оцінити мовленнєву сферу та здатність до словесного мислення. Дитині пропонується завершити незакінчені речення.
• Проективний тест «Будинок-Дерево-Людина» (H-T-P). Використовується для діагностики емоційного та когнітивного розвитку через малювання. Дитина малює будинок, дерево та людину, що дозволяє аналізувати її емоційний стан та уяву.
• Методика «Кубики Кооса». Оцінює рівень розвитку зорово-моторної координації та просторового мислення. Дитина складає зображення за допомогою спеціальних кубиків.
• Тест «Розрізні картинки» (П. Гальперін). Досліджує здатність до аналізу та синтезу зорових образів. Дитина повинна скласти цілісну картинку з окремих частин.
• Методика «Рука в руці» (Н. Левітов). Перевіряє рівень розвитку дрібної моторики та координації рухів. Дитина виконує різні завдання, пов'язані з маніпуляцією дрібними предметами.

Діагностики розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Нісенітниці»
• Методика «Небулиці»
• Знайди будиночок
• Тест для оцінки словесно-логічного мислення
• Де чиє місце?
• Методика «Пори року» 
• Методика «Що тут зайве?» 
• Методика «Кому чого не вистачає?» 
• Методика «Поділи на групи» 
• Методика «Обведи контур»
• Методика «Відтвори малюнки»
• Методика «Виріж фігури»
• Методика розуміння оповідань: змісту, сенсу, моралі
• Гра «Складання речень»
• Методика «Склади картинку» (для визначення рівня сформованості аналізу і синтезу)
• Методика «Розподіли на групи» (для визначення рівня сформованості узагальнення)
• Методика «Склади сходинки» (для визначення рівня розвитку наочно-дійового мислення)
• Методика «Яка фігура зайва?» (для визначення рівня розвитку наочно-образного мислення)
• Методика «Назви зайве слово» (для визначення рівня розвитку словесно-логічного мислення)
• Піктограми Лурії
• Тест прогресивних матриць Равена
• Коректурна проба
• Тест Вартегга
• Методика «Образотворче творче мислення»
• Діагностика вербального мислення дітей (методика Я. Йєрасика)
• Методика «Дібрати одяг за сезоном»
• Методика «Дорожні знаки»
• Методика «Органи людини»
• Методика «Засоби гігієни»
• Методика «Класифікація рослин»
• Методика «Класифікація тварин»
• Методика «Рідина»
• Методика «Знайди сім'ю»
• Методика «Рибка»
• Методика «Послідовні картинки»
• Тест Керна-Йерасека (вивчення інтелекту)
• Тест Д. Векслера
• Методика «Класифікація предметів»: дитині пропонують групувати предмети за певними ознаками.
• Тест «Знайди зайвий»: спрямований на виявлення здатності дітей виділяти основні ознаки предметів.
• Методика «Послідовність подій»: перевіряє логічне мислення і вміння дитини встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.
• Методика «Три зайвих»: дитині пропонується 4 картинки, з яких 3 логічно пов'язані між собою, а одна - зайва.
• Методика «Порівняння картинок»: дитині пропонується 2 картинки, на яких зображені різні ситуації, і вона повинна пояснити, чим вони схожі та чим різняться.
• Методика «Виконання інструкцій»: дитині дається чітка інструкція, яку вона повинна виконати.
• Методика «Дослідження причинно-наслідкових зв'язків»: дитині розповідається коротка історія, в якій пропущений причинно-наслідковий зв'язок, і вона повинна його відновити.
• Методика «Класифікація»: дитині пропонується набір предметів, які вона повинна розкласти на групи за певними ознаками.
• Тест «Розповіді по картинках». Ціль: оцінка здатності дитини до створення зв'язних розповідей на основі наданих зображень.
• Методика «Складання розрізаних картинок». Ціль: оцінка вміння дитини відновлювати цілісний образ з частин.
• Методика «Сюжетні картинки». Ціль: перевірка здатності дитини розуміти і відтворювати логічні та часові послідовності.
• Методика «Дослідження пам'яті». Ціль: визначення рівня розвитку оперативної та довготривалої пам'яті.
• Методика «Аналіз і синтез». Ціль: оцінка здатності дитини до аналізу складових частин об'єкта і їх синтезу в єдине ціле.
• Методика «Порівняння об'єктів». Ціль: перевірка здатності дитини знаходити подібності та відмінності між об'єктами.
• Методика «Вербальні асоціації». Ціль: оцінка розвитку вербального мислення та здатності дитини до асоціативного мислення.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Малюнок людини»: аналіз малюнка людини може дати інформацію про емоційний стан дитини, її самооцінку, ставлення до оточуючих.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Неіснуюча тварина»: дитина повинна придумати та намалювати неіснуючу тварину, розповіді про яку можуть дати інформацію про її уяву, креативність, мислення.
• Методики для оцінки образно-логічного мислення
• Методики для оцінювання наочно-дійового мислення
• Методики для оцінювання вербально-логічного мислення
• Діагностика процесу класифікації
• Діагностика процесу узагальнення
• Діагностика процесу міркування у дітей 
• Діагностика розуміння дітьми причинності явищ
• Діагностика сформованості процесів синтезу
• Діагностика розуміння дітьми сюжетних картинок
• Діагностика загальної структури розумової діяльності дітей

Діагностики розвитку пам’яті у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Запам’ятай 10 слів»
• Методика «10 предметів»
• Методика «Запам'ятай малюнки»
• Методика «Запам'ятай цифри»
• Методика «Дізнайся фігури»
• Методика «Запам'ятовування картинок» (вивчення пам'яті)
• Методика «Назви тварини» (для визначення рівня розвитку образної пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і назви слова» (для визначення рівня розвитку слухової пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і назви предмети» (для визначення рівня розвитку зорової пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і відтвори рухи» (для визначення рівня розвитку рухової пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і назви іграшки» (для визначення рівня розвитку комбінованої пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і назви пари слів» (для визначення рівня розвитку логічної пам’яті)
• Методика «Запам’ятай і назви пари слів» (для визначення рівня розвитку механічної пам’яті)
• Діагностика наочно-образного запам’ятовування
• Методика діагностики асоціативної пам’яті дітей 3-6 років
• Методика діагностики рухової пам’яті дітей 4-5 років
• Методика дослідження довготривалої пам’яті дітей 4–5 років
• Методика «Малювання по пам’яті» (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4-6 років)
• Методика «Змальовування картинки» (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4-6 років)
• Методика «Складання картинки по пам’яті з частинок» (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4–6 років)
• Діагностика мимовільного запам’ятовування
• Діагностика довільного запам’ятовування
• Діагностика оперативного слухового запам’ятовування
• Діагностика співвідношення мимовільної і довільної пам’яті
• Діагностика ефективності запам’ятовування осмисленого матеріалу
• Вивчення ролі слова в процесі мимовільного запам’ятовування
• Діагностика залежності обсягу довільної образної пам’яті від змісту запам’ятовуваного матеріалу
• Діагностика наочно-образного запам’ятовування
• Діагностика зорового запам’ятовування: Тест «Телевізор»
• Методика «Вивчи слова»
• Методика діагностики асоціативної пам’яті дітей 3-6 років
• Методика діагностики рухової пам’яті дітей 3-6 років
• Методика дослідження довготривалої пам’яті дітей 4-6 років
• Методика Малювання по пам’яті (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4-6 років)
• Методика «Довготривала пам’ять» (для дітей 4-6 років)
• Методика «Запам’ятай пару» (для дітей 4-6 років)
• Проективна візуально-вербальна методика Р. Жиля
• Методика "Піктограма" - Оцінка образної пам'яті. Ця методика передбачає запам'ятовування та відтворення зображень. Вона дозволяє оцінити рівень розвитку образної пам'яті у дітей.
• Тест «10 слів» - Оцінка короткочасної пам'яті та обсягу запам'ятовуваної інформації. Дитині пропонують запам'ятати та відтворити десять слів. Цей тест дозволяє оцінити короткочасну пам'ять і обсяг запам'ятовуваної інформації.
• Методика «Повторення чисел» - Оцінка слухової пам'яті. Дитині називають ряд чисел, які вона повинна повторити в правильному порядку. Методика дозволяє оцінити слухову пам'ять.
• Гра «апам'ятай та назви» - Оцінка зорової пам'яті. Дітям пропонують запам'ятати набір предметів і через певний час назвати їх. Ця вправа спрямована на розвиток зорової пам'яті.
• Гра «Запам'ятай і намалюй» - Оцінка зорової пам'яті. Дитині показують простий малюнок і дають деякий час на запам'ятовування. Потім вона повинна відтворити малюнок з пам'яті.
• Методика «Логічні пари» - Оцінка логічної пам'яті. Дітям показують пари логічно пов'язаних предметів, які потім необхідно відтворити. Ця методика допомагає оцінити логічну пам'ять.
• Методика «10 картинок» А.Р. Лурія: Дослідження зорової та слухової пам'яті.
• Методика «Запам'ятовування рухів» - Тест на запам'ятовування рухів - Оцінка рухової пам'яті. Педагог показує певну послідовність рухів, яку дитина повинна повторити.
• Методика «Запам'ятовування слів» А.Р. Лурія: Дослідження словесно-логічної пам'яті.
• Методика «Запам'ятовування пар» А.Р. Лурія: Дослідження короткочасної пам'яті.
• Методика «Кольорові квадрати» А.Н. Лейтца: Дослідження зорової пам'яті та уваги.
• Методика «Запам'ятовування сюжетних картинок» Т.В. Борщова: Дослідження зорової та словесно-логічної пам'яті.
• Проективна Методика (малюнковий тест) «Дім. Дерево. Людина» Дж. Когана: Дослідження зорової пам'яті.
• Проективна Методика (малюнковий тест) «Малюнок людини»: Дослідження емоційно-особистісної сфери дитини, її самооцінки, рівня тривожності.
• Проективна Методика (малюнковий тест)  «Неіснуюча тварина»: Дослідження уяви, креативності, емоційно-особистісної сфери дитини.
• Проективна Методика (малюнковий тест) «Кольорові плями»: Дослідження емоційного стану дитини, її схильності до тривоги, агресії.
• Методика «Послідовність подій» - Оцінка комбінованої пам'яті.  Дитині показують серію картинок, які зображують певну послідовність подій. Потім картинки перемішують, і дитина повинна відтворити початковий порядок.
• Тест на запам'ятовування віршів - Оцінка механічної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати короткий вірш або римівку і відтворити його через деякий час.
• Методика «Розповідь за картинками» - Оцінка логічної та образної пам'яті. Опис: Дитині показують серію картинок, на яких зображено певну історію. Потім вона повинна відтворити розповідь за цими картинками.
• Тест на запам'ятовування ряду предметів - Оцінка короткочасної зорової пам'яті. Дитині показують кілька предметів, які вона повинна запам'ятати і назвати після того, як їх приберуть.
• Гра «Словесний ланцюжок» - Оцінка асоціативної пам'яті. Опис: Дорослий починає з одного слова, а дитина повинна додавати до нього нові слова, створюючи ланцюжок.
• Методика «Запам'ятай та повтори» - Оцінка короткочасної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати ряд предметів або слів, а потім попросити їх повторити через певний час.
• Методика «Ланцюжок слів» - Оцінка здатності дитини встановлювати асоціативні зв'язки між словами. Дорослий починає з одного слова, а дитина повинна додати до нього нове слово, асоційоване з першим. Гра триває, поки не буде створено ланцюжок з декількох слів.
• Гра «Парні слова» - Оцінка здатності запам'ятовувати та відтворювати асоціативні зв'язки. Дитині показують пари слів, які логічно пов'язані між собою (наприклад, "сонце – тепло", "дерево – листя"). Потім одне слово з кожної пари забирають, і дитина повинна відтворити пропущене слово.
• Методика «Розповідь за картинками» - Оцінка здатності встановлювати асоціативні зв'язки між візуальними образами. Дитині показують серію картинок, що утворюють певну історію. Потім вона повинна відтворити історію за допомогою цих картинок, встановлюючи логічні зв'язки між ними.
• Гра «Асоціативний ряд» - Оцінка здатності до швидкого встановлення асоціативних зв'язків. Дитині називають слово, і вона повинна назвати якомога більше слів, які асоціюються з цим словом (наприклад, для слова «літо» – сонце, море, відпустка, тощо).
• Методика «Запам'ятай пари» - Оцінка здатності запам'ятовувати та відтворювати асоціативні пари. Дитині показують пари зображень або слів (наприклад, яблуко – дерево, риба – вода). Після цього показують одне з зображень або слів і просять дитину згадати його пару.

Діагностика розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Сонце в кімнаті»
• Методика «Складна картинка»
• Методика «Як урятувати зайчика»
• Методика «Дощечка»
• Методика «Де чиє місце?»
• Методика «Вивчення рівня розвитку уяви»
• Методика «Два будиночки»
• Обведи контур
• Методика «Покажи дії» (для виявлення рівня розвитку відтворювальної уяви)
• Методика «Намалюй своїх друзів» (для визначення рівня розвитку відтворювальної уяви)
• Методика «Казкова країна» (для визначення рівня розвитку творчої уяви)
• Методика «Чого не вистачає на цих малюнках? »
• Методика «Дізнайся, хто це»
• Методика «Які предмети заховані в малюнках?»
• Методика «Чим залатати килимок?»
• Методика «На що це схоже?" 
• Гра «Придумай історію»: дитині показують серію картинок і просять скласти за ними історію.
• Вправа «Намалюй, що уявляєш»: дитина малює те, що виникає у неї в уяві на задану тему.
• Тест «Незакінчені малюнки». Дитині пропонують завершити малюнок, який складається з кількох ліній або форм. Завдання полягає в тому, щоб придумати і домалювати відсутні елементи. Мета: Оцінка здатності до творчого мислення та уяви.
• Тест «Картинки-історії». Дитині показують серію картинок і просять скласти за ними історію. Мета: Визначення здатності дитини створювати логічні та креативні сюжети.
• Проективний тест «Чарівні плями». Дітям показують абстрактні плями або форми (аналогічно до тесту Роршаха) і запитують, що вони бачать у цих плямах. Мета: Оцінка асоціативного мислення та здатності до інтерпретації абстрактних форм.
• Тест «Вербальна фантазія». Дитині пропонують набір випадкових слів, з яких вона повинна скласти фантастичну історію. Мета: Оцінка вербальних здібностей та креативного мислення.
• Графічний тест «Домалюй малюнок». Дитині дають частково намальовану картинку і пропонують домалювати її, створивши власний сюжет. Мета: Визначення здатності до творчого мислення та фантазії.
• Інтерактивний тест «Склади казку». Дитині пропонують різні іграшки або предмети і просять скласти з ними казку або історію. Мета: Оцінка здатності дитини до сюжетного мислення та фантазування.
• Тест «Колаж фантазій». Дитина створює колаж із запропонованих матеріалів (вирізки з журналів, кольоровий папір, наклейки) на задану тему. Мета: Оцінка здатності до образного мислення та творчості.
• Ігровий тест «Чарівний магазин». Дитина грає роль продавця або покупця у вигаданому магазині чарівних предметів і вигадує історії про ці предмети. Мета: Оцінка креативних здібностей та вербальної уяви.
• Тест «Мандрівка уявою». Дитині пропонують уявити, що вона вирушає у подорож до вигаданого світу, і описати, що вона там бачить та кого зустрічає. Мета: Оцінка здатності до створення уявних світів та персонажів.
• Тест «Фантастичні тварини». Дитина малює або ліпить фантастичну тварину, описуючи її зовнішній вигляд та особливості. Мета: Оцінка здатності до творчої уяви та образного мислення.
• Тест «Чарівний сад». Дитина отримує набір елементів (дерева, квіти, тварини) і повинна створити з них сад, вигадуючи його мешканців та їхні пригоди. Мета: Оцінка здатності до творчої уяви та просторового мислення.
• Тест «Пасивна та активна уява». Дитині пропонують описати ситуації з реального життя і вигадані ситуації, порівнюючи, як вона реагує на обидва типи завдань. Мета: Оцінка здатності дитини до активної та пасивної уяви.
• Тест «Зміни казку». Прочитати дитині відому казку і запропонувати змінити її кінцівку або додати нові події. Мета: Оцінка здатності до креативного мислення та фантазії.
• «Піктограми»: Дитина переказує історію за допомогою малюнків.
• «Дорисуй картинку»: Дитині пропонується дорисувати недомальовану картинку.
• «Склади історію»: Запропонувати дитині скласти історію за серією картинок.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Неіснуюча тварина»: Дитина малює неіснуючу тварину і розповідає про неї.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Моя сім'я»: Дитина малює свою сім'ю, що дозволяє оцінити її емоційний стан, взаємини з родиною.
• Проективна методика (малюнковий тест) «Незакінчені речення»: Дитині пропонуються незакінчені речення, які вона повинна завершити.
• Діагностика оригінальності рішення задач на уяву.
• Діагностика творчої уяви.
• Діагностика репродуктивної уяви при сприйманні літературного твору.
• Діагностика уяви в словесній творчості.
• Діагностика рівня розвитку уяви.
• Методика вивчення уяви дошкільників при розумінні казкових образів
• Методика вивчення побудови дошкільниками образів казкових персонажів
• Методики діагностики універсальних творчих здібностей для дітей

Діагностики розвитку уваги у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Проба Мюнстерберга». Дитині пропонують текст, в якому потрібно викреслити певні букви або слова, що дозволяє оцінити стійкість і концентрацію уваги.
• Методика «Коректурна проба». Дитині дають лист із розташованими в рядок фігурами або буквами, з яких вона має знайти і позначити певні елементи. Оцінюється швидкість і точність виконання завдання.
• Методика «Таблиці Шульте». Використовуються таблиці з випадково розміщеними числами, які дитина повинна знайти і позначити в певному порядку. Оцінюється обсяг уваги та швидкість переключення уваги.
• Методика «Знайди і викресли». Дитина отримує аркуш із численними зображеннями, серед яких потрібно викреслити певні елементи, що дозволяє визначити вибірковість і стійкість уваги.
• Методика «Дослідження стійкості уваги» за допомогою фігур Рейхенбаха. Використовуються спеціальні фігури з дрібними деталями. Дитині потрібно знайти певні елементи або вказати, чим відрізняються два зображення.
• Методика «Червоне-чорне». Дитині дають аркуш із червоними та чорними точками. Завдання полягає в тому, щоб знайти і позначити точки певного кольору, що дозволяє оцінити здатність до розподілу уваги.
• Методика «Вибірковий пошук». Дитина має знайти і підкреслити на зображенні всі однакові об’єкти серед різноманітних. Ця методика оцінює вибірковість і концентрацію уваги.
• Методика «Дослідження слухової уваги». Дитина слухає послідовність звуків або слів і повинна виконати певні дії при прослуховуванні конкретних сигналів. Оцінюється здатність до слухової концентрації і розподілу уваги.
• Методика «Незавершені малюнки». Дитині показують малюнки з відсутніми деталями, які вона повинна помітити та назвати. Це допомагає визначити стійкість уваги та здатність до аналізу деталей.
• Методика «Гра з м’ячем». Дитина виконує прості рухи з м’ячем (кидання, ловля) під керівництвом інструктора, одночасно виконуючи певні інтелектуальні завдання. Ця методика дозволяє оцінити здатність до переключення та розподілу уваги.
• Тест Косміна: оцінює стійкість уваги, здатність до зорового пошуку.
• Тест Шульте: визначає швидкість зорового пошуку і переключення уваги.
• Тест Горбова: оцінює обсяг і стійкість зорової пам'яті.
• Тест «10 слів» А.Р. Лурія: оцінює обсяг і стійкість слухової пам'яті.
• Методика «Протилежні інструкції»
• Методика «Лабіринти»
• Методика «Простав значки»
• Методика «Знайди таку ж картинку»
• Методика «Простав значки у фігурках» (для визначення рівня переключення та розподілу уваги)
• Методика «Запам'ятай і розстав крапки»
• Методика «Переплетені лінії»
• Методика «Цифрова таблиця»
• Методика «Розбери і склади мотрійку» (для визначення рівня розвитку стійкості уваги)
• Методика «Знайди і полічи фігури» (для визначення рівня концентрації та обсягу уваги)
• Методика «Намалюй такі самі фігури» (для визначення стійкості уваги)
• Методика для вивчення концентрації та стійкості уваги. Модифікація методу П’єрона-Рузера
• Методика «Кольорові квадрати» (вивчення уваги та емоційно-вольової сфери)
• Діагностика стійкості уваги.
• Діагностика довільного переключення уваги.
• Діагностика стійкості і розподілу уваги.
• Діагностика концентрації уваги.
• Діагностика стійкості і концентрації уваги на об’єкті.
• Діагностика здатності встановлювати тотожність, схожість і відмінність в предметах, стійкості уваги.

Діагностики психічного розвитку, розвитку психіки, психічних процесів, психічного та нервово-психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Пірамідка» (для оцінки рівня розвитку мислення). Опис: Використовується для оцінки логічного та предметного мислення. Дитині пропонується скласти пірамідку або іншу конструкцію з кількох елементів різного розміру. Показники: Здатність дитини аналізувати, зіставляти елементи, дотримуватись послідовності.
• Методика «Порівняння предметів» (методика для оцінки мислення). Опис: Дитині пропонують порівняти два об'єкти, виявити схожості та відмінності. Показники: Рівень розвитку аналізу, здатність встановлювати зв’язки між предметами.
• Методика «Лабіринт» (для діагностики уваги). Опис: Дитина має провести олівцем лінію через лабіринт, не торкаючись стінок. Показники: Концентрація уваги, точність рухів, здатність до самоконтролю.
• Методика «Запам'ятай і назви» (оцінка розвитку пам'яті). Опис: Дитині показують декілька предметів або зображень і через короткий час просять їх назвати. Показники: Рівень розвитку короткочасної пам'яті та здатність до відтворення інформації.
• «Тест на розвиток мовлення». Опис: Включає серію завдань на опис картинок, складання розповіді, повторення фраз. Дитину також просять назвати предмети, їхні характеристики, дії. Показники: Збагачення словникового запасу, зв’язність мовлення, розуміння граматичних структур.
• Методика «Артикуляційна гімнастика». Опис: Оцінка розвитку артикуляційного апарату та мовленнєвого дихання за допомогою різних вправ для губ, язика, щік. Показники: Рівень розвитку артикуляційної моторики, правильність вимови звуків.
• Методика «Картки емоцій» (методика для діагностики емоційного розвитку). Опис: Дитині показують картки із зображенням різних емоцій (радість, смуток, страх, злість) і просять їх назвати або описати ситуації, в яких вона відчувала подібні емоції. Показники: Рівень емоційного інтелекту, здатність розпізнавати та виражати емоції.
• Проективна методика «Неіснуюча тварина». Опис: Дитині пропонують намалювати неіснуючу тварину, а потім розповісти про неї. Методика дає змогу оцінити особливості емоційного стану та фантазії. Показники: Тривожність, агресивність, рівень страхів, уява.
• Методика «Кольоровий тест Люшера» (адаптований для дітей). Опис: Дитині пропонується вибрати кольори у певній послідовності. Вибір кольорів дає можливість оцінити емоційний стан дитини. Показники: Переважаючі емоційні стани, внутрішні конфлікти, рівень тривожності.
• Спостереження за грою («Соціометрія»). Опис: Оцінка соціальних навичок дитини у процесі вільної або організованої гри. Спостерігаються її взаємодії з іншими дітьми, дотримання правил, здатність до співпраці. Показники: Рівень соціалізації, лідерські або підкорювальні риси.
• Методика «Розповідь за картинкою». Опис: Дитині пропонується описати, що відбувається на картинці із соціальною ситуацією (наприклад, гра у групі, конфлікт між дітьми). Показники: Розуміння соціальних взаємодій, здатність співпереживати, оцінка ситуацій.
• Тест «Малювання людини» (методика Гудінаф). Методики діагностики моторного розвитку. Опис: Дитині пропонують намалювати людину. Рівень деталізації та відповідність малюнка віковим нормам оцінюють розвиток дрібної моторики та когнітивних функцій. Показники: Розвиток дрібної моторики, координації рухів, когнітивних процесів.
• Методика «Пальчикова гімнастика». Опис: Виконання різноманітних вправ для пальців рук дозволяє оцінити рівень розвитку дрібної моторики та координації. Показники: Рівень координації, точність рухів, розвиток мовленнєвих зон мозку.
• Методика «Шкала оцінки розвитку дітей» (BSID - Bayley Scales of Infant Development). Опис: Комплексна діагностика пізнавального, мовленнєвого, моторного, соціально-емоційного та адаптивного поведінкового розвитку дітей від 1 місяця до 3,5 років. У дітей старшого дошкільного віку використовується для виявлення відхилень у розвитку. Показники: Загальний рівень психічного розвитку, когнітивні процеси, розвиток моторики та соціальної сфери.
• «Дитячий апперцептивний тест» (САТ). Опис: Проективна методика, що передбачає розповідь дитиною історій за серією картинок із зображенням тварин. Використовується для виявлення внутрішнього емоційного стану, страхів, бажань. Показники: Емоційна сфера, самооцінка, рівень тривожності, міжособистісні взаємини.
• Тест «Гудинаф-Харріс». Опис: Дитина малює людину, після чого її малюнок оцінюється за спеціальними критеріями. Тест дозволяє визначити рівень інтелектуального розвитку та особливості особистісних характеристик. Показники: Когнітивний розвиток, емоційний стан.
• Тест Косаківського: Для оцінки загального розвитку.
• Тест Венгера: Для оцінки розвитку мислення.
• Тест Амстердамської моделі розвитку дитини: Для комплексної оцінки розвитку.
• Метод неповних речень: Для виявлення внутрішнього світу дитини.
• Малюнки людини: Для оцінки емоційного стану, самооцінки.
• Методика «Злови кульку»
• Методика «Сховай кульки»
• Методика «Пограй з кольоровими кубиками»
• Методика «Розрізні картинки»
• Методика «Збудуй з паличок» (молоточок або будиночок)
• Методика «Дістань візок»
• Методика «Намалюй (доріжку або будиночок)»
• Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
• Тест колірних переваг М. Люшера
• Методика «Вивчення особливостей реагування у проблемній ситуації»
• Методика «Чарівна паличка»
• Методика «Автопортрет»
• Методика «Малюнок сім’ї»
• Методика «Піктограма»
• Анкета для визначення темпераменту
• Діагностика визначення гіперактивності
• Діагностика визначення тривожності
• Діагностика визначення агресивності
• Діагностика визначення аутичності
• Діагностика сформованості самостійності
• Діагностика сформованості працелюбності
• Діагностика сформованості людяності
• Діагностика сформованості розсудливості
• Діагностика сформованості справедливості
• Діагностика сформованості самовладання
• Діагностика сформованості самолюбності
• Діагностика сформованості спостережливості
• Діагностика сформованості відповідальності

Методи діагностики здібностей та креативності у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Тест на креативність Торренса (Torrance Tests of Creative Thinking). Опис: Один з найбільш відомих тестів для діагностики креативності, що складається з вербальних та невербальних завдань. Діти повинні виконувати різні творчі завдання, наприклад, доповнювати малюнки або придумувати незвичайні відповіді на питання. Що діагностує: Рівень креативності, здатність генерувати оригінальні ідеї, гнучкість мислення.
• Методика «Намалюй неіснуючу тварину». Опис: Дитина малює тварину, яка не існує в реальному житті. Після цього дитина повинна розповісти про свою тварину. Що діагностує: Уяву, креативність, здатність до фантазування, творчий підхід до вирішення завдань.
• Тест «Кола» для діагностики творчих здібностей (The Circle Test). Опис: Дитині дають аркуш із малюнками кіл, і вона повинна перетворити ці кола на різні предмети або об'єкти. Що діагностує: Креативність, здатність до асоціативного мислення, вміння створювати різноманітні варіанти на основі стандартної форми.
• Методика «Придумай історію». Опис: Дитині пропонується серія малюнків або картинок, і вона повинна придумати історію на основі цих зображень. Що діагностує: Вербальну креативність, розвиток уяви, здатність створювати сюжетні лінії, логічне мислення.
• Тест Гілфорда на дивергентне мислення (Guildford’s Divergent Thinking Test). Опис: Методика оцінює здатність до генерації багатьох варіантів відповідей на одне питання. Наприклад, «Скільки способів використання цеглини ти можеш придумати?» Що діагностує: Дивергентне мислення, здатність створювати оригінальні рішення, креативність.
• Методика «Кольорова творчість». Опис: Дитині пропонують аркуш з частково намальованими предметами, які вона має домалювати, використовуючи кольори, відмінні від звичайних. Що діагностує: Оригінальність мислення, уяву, вміння нестандартно підходити до звичних завдань.
• Тест «Придумай продовження». Опис: Дитині дають початок історії або ситуації, яку вона повинна продовжити, придумуючи нові деталі чи повороти сюжету. Що діагностує: Вербальну креативність, асоціативне мислення, уяву.
• Методика «Незакінчені малюнки». Опис: Дитина отримує кілька малюнків, які не закінчені, і має самостійно доповнити їх деталями та завершити малюнок. Що діагностує: Творче мислення, здатність до доповнення деталей, розвиток креативних здібностей.
• Проективна методика «Малюнок сім'ї». Опис: Дитина малює свою сім'ю. Аналізується не тільки сам малюнок, але й коментарі дитини про намальоване. Що діагностує: Творчий потенціал, емоційний стан, здатність до самовираження через малювання.
• Методика «Творча побудова». Опис: Дитині пропонують створити конструкцію з кубиків або інших елементів без певного плану, даючи їй повну свободу дій. Що діагностує: Просторову уяву, творчий підхід до вирішення завдань, технічну креативність.
• «Тест незакінчених речень» (Incomplete Sentence Test). Опис: Дитині пропонується завершити незакінчені речення, наприклад, "Якби я був чарівником, то...». Що діагностує: Вербальну креативність, здатність до фантазування, творче мислення.
• Методика «Склади картинку з геометричних фігур». Опис: Дитині даються геометричні фігури (квадрати, кола, трикутники), і вона повинна створити з них картинку чи образ. Що діагностує: Просторове мислення, креативність, вміння використовувати абстрактні форми.
• Діагностика інтересів і здібностей за методикою «Що подобається робити?». Опис: Дитині пропонують кілька ситуацій або занять, і вона вибирає те, що їй більше подобається. Що діагностує: Інтереси, нахили до різних видів діяльності, можливі приховані здібності.
• Методика «Асоціації». Опис: Дитина повинна придумати якомога більше асоціацій до певного слова або малюнка. Що діагностує: Креативність, асоціативне мислення, здатність генерувати оригінальні ідеї.
• Проективний тест «Малюнок на тему». Опис: Дитині пропонують створити малюнок на певну тему, наприклад, «Моя мрія» або «Мій чарівний день». Що діагностує: Творче мислення, здатність до самовираження, емоційний стан.
• Методика «Моделювання ситуації». Опис: Дитині пропонується конкретна життєва ситуація, яку вона має вирішити за допомогою фантазії та творчих підходів. Що діагностує: Соціальна креативність, вміння знаходити оригінальні рішення у різних ситуаціях.
• Діагностика особистісної креативності
• Тест «Діагностика творчого потенціалу та креативності»
• «Діагностика сформованості креативності»
• Діагностики для виявлення рівня креативності та здібностей
• Ігри-завдання на виявлення задатків для розвитку здібностей
• Спостереження «Чи має дитина здібності?»
• Анкета «Дитина обдарована?» (для вихователів, батьків, бабусь та інших)
• Опитувальник «Чи талановита дитина?» (для батьків, вихователів)
• Методика визначення творчості
• Проективна методика «Неіснуюча тварина» (вивчення креативності)

Методи діагностики для виявлення рівня мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років) (визначення рівня розуміння, активного мовлення, звуковимови).

• Назви слова
• Розкажи за картинкою
• Методика «Однина-множина»
• Методика «Розповідь за серією сюжетних картинок»
• Методика «Звукова культура мовлення»
• Методика «Антоніми»
• Методика «Назви іграшки та предмети» (для визначення рівня розвитку активного словника)
• Методика «Зміни слово за числом» (для визначення рівня розвитку граматичних умінь)
• Методика «Хто це?» (для визначення рівня розвитку комунікативного мовлення)
• Методика «Знайди відмінність у словах» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика «Словниковий запас»
• Тест «Володіння зв'язним мовленням» (С. Максименко)
• Методика Визначення словникового запасу (І. Архіпова)
• Кольоровий тест ставлень
• Методика «Вибір в дії»
• Методика «Опиши улюблену іграшку» (для визначення рівня розвитку зв’язного мовлення)
• Методика «Який? Яка? Яке?» (для визначення рівня граматичної правильності мовлення) (вміння добирати ознаки та узгоджувати їх з іменниками)
• Методика «Назви перший звук у слові» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика вивчення сприйняття мовлення дітьми 6-7 років
• Методика Л.С. Волкової та Т.А. Фотекової: спрямована на вивчення фонематичних навичок, здатності дитини розрізняти й правильно вимовляти звуки.
• Методика «Розкажи казку»: оцінює зв'язне мовлення шляхом аналізу здатності дитини будувати розповідь за картинками.
• Тести на словниковий запас: оцінюють обсяг і різноманітність слів, які дитина використовує в активному мовленні.
• Методика «Обстеження зв'язного мовлення» (О.Є. Соботович). Мета: оцінка розвитку зв'язного мовлення дитини, її здатності до формування повноцінних висловлювань. Процедура: дитині пропонують скласти розповідь на основі серії сюжетних картинок, переказати почуте або скласти опис за картинками. Показники: послідовність, логічність висловлювань, використання граматичних структур, здатність вибудовувати зв’язну розповідь.
• Тест «Просте речення» (методика О.Є. Соботович). Мета: визначення вміння дитини складати прості речення на основі демонстрації картинок або запитань логопеда. Процедура: логопед показує дитині картинки або запитує, що відбувається на зображенні, дитина відповідає повними реченнями. Показники: здатність будувати речення, відповідність речення граматичним нормам.
• Методика «Мовленнєві асоціації» (за Л.С. Виготським). Мета: виявлення здатності дитини до асоціативного мислення, яке є важливим елементом мовленнєвої діяльності. Процедура: дитині пропонують назвати слова, пов’язані з певною категорією або предметом (наприклад, назвати предмети, які знаходяться в кімнаті, або слова, пов’язані з тваринами). Показники: кількість і якість асоціацій, правильність вживання слів, здатність до узагальнення.
• Методика «Кольорові кубики» (за Л.С. Виготським). Мета: дослідження здатності дитини виконувати мовленнєві інструкції, що тісно пов’язано з розвитком мовленнєвої пам’яті і уваги. Процедура: дитині дають завдання виконати дію з кубиками за вказівкою дорослого (наприклад, покласти червоний кубик на синій). Показники: здатність розуміти і виконувати мовленнєві інструкції, розвиток мовленнєвого розуміння.
• Проективна методика «Малюнок сім’ї». Мета: вивчення рівня емоційно-мовленнєвого розвитку та комунікативних навичок дитини через малюнкову діяльність. Процедура: дитина малює свою сім'ю, а психолог проводить бесіду за малюнком, задаючи запитання. Показники: здатність дитини висловлювати свої думки мовленнєво, комунікативні навички, структура висловлювань.
• Тест «Незавершені речення». Мета: дослідження рівня граматичних навичок і когнітивної гнучкості. Процедура: дитині пропонують доповнити незавершені речення, використовуючи логіку та граматичні правила. Показники: здатність будувати зв'язні висловлювання, використання правильної граматики, розуміння смислових зв'язків у реченнях.
• Тест «Аналіз слів» (Лурія – Рубінштейн). Мета: оцінка рівня когнітивного розвитку через аналіз структури слова та його значення. Процедура: дитина отримує завдання на розбір слова за його складовими частинами (наприклад, визначити кількість складів, звуків). Показники: рівень розуміння фонематичної структури слова, когнітивна здатність до аналізу.
• Тест «Лексико-граматичні структури». Мета: оцінка здатності дитини правильно використовувати різні граматичні форми і структури. Процедура: дитині пропонують змінити форму слова (однина на множину, зміна відмінка) або скласти речення з певними граматичними елементами. Показники: правильність вживання граматичних форм, гнучкість граматичних конструкцій.
• Методика «Обстеження фонематичного слуху» (за Д.Б. Ельконіним). Мета: дослідження здатності дитини розрізняти фонеми, що впливає на формування правильної звуковимови. Процедура: дитині пропонують завдання на впізнавання звуків у словах, виділення окремих звуків із слів, розрізнення схожих звуків. Показники: точність фонематичного аналізу, здатність розрізняти подібні звуки, правильність звукового аналізу слів.
• Методика діагностики розвитку мовленнєвої активності. Мета: визначення рівня активного використання мовлення у спілкуванні. Процедура: спостереження за мовленнєвою активністю дитини у вільному спілкуванні або під час виконання завдань. Показники: частота мовленнєвих висловлювань, ініціативність у спілкуванні, здатність до діалогу.
• Шкала розвитку мовлення (за Г. Лурією). Мета: комплексна оцінка мовленнєвого розвитку за віковими нормами. Процедура: тестування на розуміння мовлення, активне використання мовних структур, оцінка звуковимови, словникового запасу, граматики. Показники: рівень відповідності мовленнєвого розвитку віковим нормам.
• Методика «Обстеження мовленнєвого розвитку» (Л. С. Волкова) - Тест "Аналіз мовленнєвого розвитку дитини" (за Л.С. Волковою). Мета: комплексна оцінка мовленнєвого розвитку, включаючи звуковимову, лексико-граматичні навички, зв’язне мовлення. Визначення рівня сформованості мовленнєвих навичок у дошкільника. Процедура: передбачає оцінку різних аспектів мовлення – звуковимови, лексико-граматичних умінь, зв'язного мовлення. Дитині пропонуються різноманітні завдання, наприклад, називати предмети, складати речення, повторювати слова і речення. Показники: рівень мовленнєвого розвитку за кожним компонентом, наявність відхилень від вікових норм.
• Методика «Лексико-семантичне обстеження» (Н. І. Гавриш). Мета: оцінити активний і пасивний словниковий запас дитини, розуміння значень слів. Процедура: дитині пропонується назвати предмети за картинками, підібрати слова-синоніми або антоніми, скласти розповідь за заданими словами. Показники: обсяг і точність використання лексики, здатність до семантичного узагальнення.
• Діагностика фонематичного сприйняття та слуху. Мета: визначення здатності дитини розрізняти фонеми рідної мови. Процедура: дитині пропонують визначити перший звук у слові, знайти "зайвий" звук у ряді слів, повторити ряд складів або слів із подібними звуками. Показники: здатність правильно розрізняти звуки, що особливо важливо для формування навичок читання і письма.
• Методика «Аналіз зв'язного мовлення» (Л. С. Тихеєва). Мета: оцінити вміння дитини будувати зв'язні висловлювання, логічно складати розповіді. Процедура: дитині пропонується скласти розповідь за картинками або переказати короткий текст. Можуть бути використані сюжетні серії малюнків для стимуляції мовленнєвої активності. Показники: послідовність висловлювань, використання граматично правильних конструкцій, повнота розповіді.
• Методика «Дослідження мовленнєвого дихання та голосу». Мета: оцінка мовленнєвого дихання, сили голосу, його тембру, наявності порушень у мовленнєвому ритмі. Процедура: дитині пропонують виконати вправи на дихання, наприклад, довге видування повітря, повторення звуків або слів на видиху. Показники: правильність дихання, ритмічність, сила та тембр голосу.
• Методика діагностики моторних аспектів мовлення. Мета: перевірка стану артикуляційного апарату та його рухливості. Процедура: дитині пропонують виконати різні артикуляційні вправи (наприклад, висунути язик, підняти його до верхньої губи). Показники: рухливість органів артикуляції, координація рухів мовних органів.
• Тест «Логопедичне обстеження». Оцінює всі компоненти мовленнєвої діяльності: звуковимову, фонематичний слух, лексико-граматичні навички та зв'язне мовлення. Виявляє такі порушення, як дислалія, дизартрія, ринолалія, затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР), алалія та інші.
• Методика «Діагностика затримки мовленнєвого розвитку (ЗМР)». Оцінює затримки в оволодінні мовленнєвими навичками, що проявляються у віковій невідповідності мовленнєвих показників. Проводиться комплексне обстеження всіх аспектів мовлення.
• Тест «Скринінг порушень мовлення». Використовується для попереднього виявлення мовленнєвих проблем. Передбачає оцінку основних показників мовленнєвого розвитку (артикуляції, словникового запасу, зв'язного мовлення).
• Методика обстеження звуковимови. Мета: визначення правильності вимови звуків, виявлення дефектів звуковимови (дислалії). Процедура: дитині пропонують вимовити окремі звуки, склади, слова та речення з різними звуками. Логопед оцінює, чи правильно дитина вимовляє кожен звук. Показники: правильність або спотворення вимови звуків, заміна або пропуск звуків.
• Методика діагностики фонематичного слуху. Мета: оцінка здатності дитини розрізняти звуки на слух. Процедура: дитині пропонують впізнавати звуки, визначати місце звука у слові (на початку, в середині або в кінці), вибирати картинки, назви яких починаються на заданий звук. Показники: точність розпізнавання звуків, здатність розрізняти подібні звуки.
• Методика «Обстеження рівня розвитку словникового запасу». Мета: визначення обсягу активного і пасивного словника дитини. Процедура: дитині пропонують називати предмети, дії, ознаки за картинками, складати речення зі словами, що їй пропонуються. Показники: кількість відомих слів, точність вживання слів у мовленні.
• Методика обстеження граматичної будови мовлення. Мета: оцінка рівня сформованості граматичних навичок (узгодження слів, використання відмінків, чисел, родів). Процедура: дитині пропонують завдання на доповнення речень, зміни словоформ, використання різних граматичних конструкцій. Показники: правильність граматичних форм, наявність помилок.
• Методика діагностики зв’язного мовлення. Мета: визначення здатності дитини будувати зв’язні висловлювання, переказувати тексти, описувати картинки. Процедура: дитині пропонують скласти розповідь за серією картинок, переказати короткий текст, відповісти на запитання, що стимулюють розвиток зв’язного мовлення. Показники: послідовність викладу, повнота розповіді, логічність висловлювання.
• Методика «Обстеження артикуляційного апарату». Мета: перевірка стану органів артикуляції (язика, губ, піднебіння) та їх рухливості. Процедура: дитині пропонують виконати різні артикуляційні вправи (наприклад, висунути язик, зробити його широким і вузьким). Показники: наявність або відсутність порушень рухливості артикуляційного апарату.
• Діагностики розвитку мови, мовлення, читання і письма.
• Діагностика розуміння значення слів.
• Діагностика використання прикметників і дієслів у мові.
• Діагностика вміння виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки в реченні.
• Діагностика ролі ілюстрації в розумінні казки.
• Методика комплексної діагностики мови і мовлення дошкільників.
• Діагностика фонематичного слуху дітей 4–6 років.
• Діагностика словникового розвитку дітей.
• Методи діагностики експресивного мовлення.

Методи діагностики для виявлення рівня розвитку слуху у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років) 

• Методика «Відгадай за звуком» (для визначення рівня розвитку слухових відчуттів)
• Тест «Слуховий диктант» - допомагає оцінити слухове сприйняття та пам'ять, оцінка слухового сприйняття та пам'яті (переказ короткої розповіді).
• Методика «Слухові асоціації» - оцінка слухового сприйняття та здатності до асоціативного мислення (знаходження відповідних звуків до зображень).
• Методика «Слухай і повторюй» (визначення слухового сприйняття).
• Методика «Слухова увага з відволіканням» (Т.В. Власова): оцінює стійкість та розподіл уваги.
• Методика «Слухове сприйняття» (Н.А. Власова): оцінює слухове сприйняття.
• Методика «Запам’ятай і назви слова» (для визначення рівня розвитку слухової пам’яті)
• Діагностика оперативного слухового запам’ятовування
• Методика «Повторення чисел» - Оцінка слухової пам'яті. Дитині називають ряд чисел, які вона повинна повторити в правильному порядку. Методика дозволяє оцінити слухову пам'ять.
• Методика «10 картинок» А.Р. Лурія: Дослідження зорової та слухової пам'яті.
• Тест «10 слів» А.Р. Лурія: оцінює обсяг і стійкість слухової пам'яті.
• Методика «Дослідження слухової уваги». Дитина слухає послідовність звуків або слів і повинна виконати певні дії при прослуховуванні конкретних сигналів. Оцінюється здатність до слухової концентрації і розподілу уваги.
• Методика «Знайди відмінність у словах» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика «Назви перший звук у слові» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика «Обстеження фонематичного слуху» (за Д.Б. Ельконіним). Мета: дослідження здатності дитини розрізняти фонеми, що впливає на формування правильної звуковимови. Процедура: дитині пропонують завдання на впізнавання звуків у словах, виділення окремих звуків із слів, розрізнення схожих звуків. Показники: точність фонематичного аналізу, здатність розрізняти подібні звуки, правильність звукового аналізу слів.
• Діагностика фонематичного сприйняття та слуху. Мета: визначення здатності дитини розрізняти фонеми рідної мови. Процедура: дитині пропонують визначити перший звук у слові, знайти "зайвий" звук у ряді слів, повторити ряд складів або слів із подібними звуками. Показники: здатність правильно розрізняти звуки, що особливо важливо для формування навичок читання і письма.
• Тест «Логопедичне обстеження». Оцінює всі компоненти мовленнєвої діяльності: звуковимову, фонематичний слух, лексико-граматичні навички та зв'язне мовлення. Виявляє такі порушення, як дислалія, дизартрія, ринолалія, затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР), алалія та інші.
• Методика діагностики фонематичного слуху. Мета: оцінка здатності дитини розрізняти звуки на слух. Процедура: дитині пропонують впізнавати звуки, визначати місце звука у слові (на початку, в середині або в кінці), вибирати картинки, назви яких починаються на заданий звук. Показники: точність розпізнавання звуків, здатність розрізняти подібні звуки.
• Методика діагностики слухового сприйняття
• Тест фонематичного слуху
• Методика «Звукова культура мовлення»
• Методика Л.С. Волкової та Т.А. Фотекової: спрямована на вивчення фонематичних навичок, здатності дитини розрізняти й правильно вимовляти звуки.
• Методика «Звукові схованки»
• Тест «Звуковий аналіз слів»
• Тест на визначення слухової уваги («Відгадай звук»). Дитині пропонують слухати різні звуки (дзвінок, стукіт, плескіт води) і визначити, що це за звук. Завдання спрямоване на перевірку здатності дитини ідентифікувати звуки навколишнього середовища.
• Методика «Аудіометрія». Використовується для кількісного визначення слухового порогу дитини, тобто мінімального рівня звуку, який дитина може почути. Аудіометричне тестування проводиться із застосуванням аудіометру, який подає звуки різних частот.
• Імпедансометрія. Методика оцінює стан середнього вуха і рухливість барабанної перетинки. Це дозволяє виявити порушення у проведенні звуків та визначити можливі проблеми з слуховим апаратом.
• Тест на слухову пам'ять («Повтори ритм»). Дитині пропонується прослухати серію звуків або ритмів і повторити їх у правильному порядку. Це завдання допомагає оцінити здатність дитини утримувати звукову інформацію в пам'яті.
• Тест «Слухове лото». Дитина слухає звуки, записані на аудіозаписі (наприклад, звуки тварин, транспорту) і вибирає відповідне зображення на картці. Методика дозволяє оцінити рівень розрізнення і впізнавання звуків.
• Методика «Впізнавання фонем». Завдання включають вимову пари слів, які відрізняються однією фонемою (наприклад, "кіт" - "кіт", "банка" - "танка"), і дитина повинна визначити, чи є ці слова однаковими чи різними. Це допомагає оцінити здатність дитини до розрізнення окремих звуків.
• Тест «Повтори слово». Дитина слухає слово і повинна повторити його без змін. Під час тесту перевіряється здатність дитини до точного сприйняття та відтворення звуків мовлення.
• Методика «Знайди звук". Дитині дають картки зі зображеннями предметів, і вона повинна знайти ті, в назві яких є заданий звук (наприклад, "с" або "м"). Завдання допомагає визначити, наскільки добре дитина сприймає окремі звуки в словах.
• Тест «Розподіл на склади». Методика включає вправи на розподіл слів на склади або визначення кількості звуків у словах. Це дозволяє оцінити рівень розвитку фонематичного слуху та здатність аналізувати звукову структуру слова.
• Методика «Фонематичний диктант». Дитині пропонують записати серію простих слів, які вона чує. Помилки в написанні дозволяють виявити проблеми з фонематичним слухом.
• Гра «Зайвий звук". Дитині пропонується набір слів, серед яких одне має іншу звукову структуру (наприклад, всі слова починаються на "с", а одне - на "ш"). Завдання полягає у визначенні "зайвого" слова.
• Методика «Аналіз і синтез звуків». Включає вправи на виділення окремих звуків із слова та складання слова з окремих звуків. Це допомагає оцінити здатність дитини до аналізу та синтезу звукової інформації.

Діагностика рівня розвитку предметної діяльності у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Пірамідка». Оцінює вміння дитини виконувати послідовні дії з предметами. Використовується для виявлення навичок координації рухів та розуміння завдання.
• Методика «Збирання матрьошок». Тест спрямований на оцінку дрібної моторики, послідовності дій та просторового мислення. Перевіряє вміння дитини працювати з предметами, що вкладаються один в одного.
• Діагностика за методикою Л. А. Венгера. Оцінює предметну діяльність та сенсорний розвиток. Використовує набір ігрових вправ, у яких дитина повинна класифікувати або співвідносити предмети за певними ознаками.
• Тест «Кубики Кооса». Оцінює рівень розвитку мислення та моторних навичок під час складання візерунків за зразком. Допомагає визначити здатність до наслідування та відтворення предметної діяльності.
• Методика «Лабіринт». Вправи на проходження простих лабіринтів з використанням олівця або пальця. Визначає рівень координації, уважності та здатності до планування дій.
• Тест на класифікацію предметів (методика Д. Б. Ельконіна). Включає завдання на сортування предметів за певними ознаками. Оцінює логічне мислення, здатність дитини розрізняти властивості та призначення предметів.
• Методика «Відтворення дій за зразком». Завдання, де дитина повинна повторити дії з предметами, показані дорослим. Визначає рівень розвитку предметної діяльності та наслідувальної активності.
• Психологічна діагностика «Конструктивна діяльність». Завдання з будівельними матеріалами, такими як кубики або конструктори. Перевіряє здатність дитини планувати свої дії, дотримуватись інструкцій та використовувати предмети відповідно до їхніх властивостей.
• Методика «Графомоторні тести». Включає завдання на обведення контурів, проведення ліній та малювання простих фігур. Допомагає оцінити дрібну моторику та координацію, що є важливим для предметної діяльності.
• Тест «Предметно-ігрова діяльність» (методика А. Н. Леонтьєва). Аналізує рівень розвитку предметної діяльності через спостереження за грою дитини. Фокус на здатності використовувати предмети відповідно до їх функціонального призначення та створювати ігрові сюжети.
• Методика «Виявлення сенсомоторної координації». Завдання включають роботу з дрібними предметами (намистини, ґудзики), які дитина повинна сортувати або нанизувати на нитку. Перевіряє точність рухів та вміння використовувати предмети у грі.
• Проективна методика «Малюнок». Дитина отримує завдання намалювати певні об’єкти або сцени. Оцінка включає аналіз використання деталей, порядку виконання та уявлення дитини про функції предметів.
• Ігрові діагностики, наприклад, «Гра з кубиками». Завдання, де дитина повинна будувати споруди з кубиків за зразком чи власним задумом. Визначає рівень розвитку уяви, конструктивного мислення та координації.

Діагностика психомоторних здібностей, психомоторного та психосенсомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Тест для оцінки словесно-логічного мислення
• Діагностика розвитку продуктивної уяви старших дошкільників
• Ігрова методика «Де чиє місце?»
• Методики діагностики пам’яті «Запам’ятай 10 слів»
• Методика «Запам'ятай малюнки»
• Методики діагностики розвитку мовлення «Назви слова»
• Методика «Розкажи за картинкою»
• Методики діагностики розвитку уваги «Знайди і викресли»
• Методика «Переплетені лінії»
• Методика «Лабіринт» (автор: Л.А. Венгер)
• Тест короткочасної пам'яті та умовиводів (для дітей 5-7-и років)
• Методика «Малюнок людини»
• Тест розвитку дрібної моторики руки (методика В. В. Коробейникова). Мета: оцінка рівня сформованості дрібної моторики. Завдання: виконання графомоторних тестів (копіювання фігур, малювання ліній) та маніпулятивних завдань (нанизування намистин, застібання ґудзиків).
• «Доріжки» (методика Т. В. Тализіної). Мета: оцінка точності координації рухів руки. Завдання: провести лінію олівцем по заданій доріжці, не виходячи за межі.
• Методика «Мозаїка». Мета: дослідження дрібної моторики і координації «око-рука». Завдання: скласти зображення з дрібних деталей за зразком.
• Тест О. М. Скобликової на розвиток психомоторних функцій. Мета: оцінка швидкості і точності реакції дитини на стимул. Завдання: натискання на кнопку або виконання руху у відповідь на світловий або звуковий сигнал.
• Методика «Лабіринт». Мета: оцінка координації рухів і рівня уваги. Завдання: провести олівцем шлях через лабіринт без виходу за його межі.
• Тест «Баланс» (методика Л. А. Венгера). Мета: визначення рівня статичної і динамічної рівноваги. Завдання: утримувати рівновагу на одній нозі або ходити по прямій лінії.
• Тестова батарея для визначення моторного розвитку (згідно з М. Е. Вайзманом). Мета: оцінка загальної моторики. Завдання: біг, стрибки, підйоми предметів, передача м'яча.
• «Пальчикові проби» (методика А. Н. Леонтьєва). Мета: оцінка рівня сформованості дрібної моторики пальців. Завдання: виконання різних рухів пальцями (наприклад, з'єднання пальців у певній послідовності).
• Тест «Влуч у ціль» (методика П. П. Нємова). Мета: діагностика координації "око-рука". Завдання: метання м'ячів у ціль з різної відстані.
• Методика «Психомоторний ритм» (Г. І. Кисельова). Мета: дослідження психомоторної швидкості та синхронності рухів. Завдання: повторення ритмічних рухів за інструктором (плескання, тупотіння).
• Тест Денвера (Denver Developmental Screening Test). Мета: скринінг загального психомоторного розвитку дитини. Завдання: комплекс завдань, що включають перевірку мовлення, дрібної та великої моторики, соціальних навичок.
• Методика «Графомоторний тест» (Л. С. Виготського). Мета: оцінка рівня розвитку зорово-рухової координації. Завдання: копіювання геометричних фігур або букв.
• «Тест кольорових паличок» (методика Д. Б. Ельконіна). Мета: визначення рівня просторової координації. Завдання: побудова конструкцій із кольорових паличок за зразком.
• Тест «Стрибунець» (Р. П. Ткаченко). Мета: оцінка рівня динамічної координації. Завдання: стрибки на одній нозі, чергування стрибків з виконанням додаткових рухів (плескання).
• «Розфарбування фігур» (методика О. І. Захарова). Мета: визначення рівня розвитку моторного контролю і уважності. Завдання: акуратно розфарбувати задану область без виходу за контури.
• Методика «Психомоторний контроль» (Ю. Г. Гиппенрейтер). Мета: визначення здатності керувати своїми рухами. Завдання: виконання серії простих і складних рухових команд (наприклад, «підніми руку і поверни голову»).
• Тест «Кола і хрестики» (А. І. Бєлкін). Мета: оцінка рівня координації і уваги. Завдання: швидке і точне виконання малювання геометричних елементів у заданій послідовності.
• «Рухлива пісочниця» (методика К. М. Гуревича). Мета: оцінка сенсорної інтеграції та координації. Завдання: створення піщаних конструкцій або повторення малюнків на піску.
• Методика «Великий конструктор». Мета: розвиток моторики та когнітивних здібностей. Завдання: складання об’ємних моделей із кубиків чи інших великих деталей.
• Тест «Смуга перешкод». Мета: визначення фізичної підготовки і координації. Завдання: подолання смуги перешкод із використанням бігу, стрибків, лазіння.

Методики діагностики рівня інтелектуального, розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Тест Стенфорд-Біне (Stanford-Binet Intelligence Scales). Ціль: Визначення рівня загального інтелекту, IQ. Особливості: Завдання з класифікації, узагальнення, роботи з числами, логіки. Оцінює вербальні та невербальні здібності. Віковий діапазон: Від 2 років.
• Тест Векслера – Шкала інтелекту Векслера для дошкільнят (WPPSI - Wechsler Preschool and Primary Scale of Intelligence). Ціль: Оцінка інтелектуального розвитку через виконання вербальних і невербальних завдань. Особливості: Тести на розуміння, пам’ять, роботу з картинками, пошук закономірностей. Дає можливість виявити сильні та слабкі сторони інтелекту. Віковий діапазон: 2,5–7 років.
• Тест «Кольорові прогресивні матриці Равена». Ціль: Оцінка невербального інтелекту, логічного мислення та здатності до узагальнення. Особливості: Дитина знаходить відсутній елемент у геометричних фігурах. Тест не залежить від рівня мовленнєвого розвитку. Віковий діапазон: 4+ років.
• Методика «Гуденаф – Намалюй людину» (Goodenough Draw-a-Person Test). Ціль: Оцінка рівня загального інтелекту через аналіз малюнка людини. Особливості: Оцінюються деталі малюнка (кількість елементів, їхня пропорційність). Простий у застосуванні, не потребує спеціального обладнання. Віковий діапазон: 3+ років.
• Методика Керна-Йєрасика. Ціль: Оцінка готовності до шкільного навчання та рівня розумового розвитку. Особливості: Завдання: малювання людини, копіювання геометричних фігур, списування речень. Виявляє рівень дрібної моторики, уваги та мислення. Віковий діапазон: 5–7 років.
• Тест Люшера (кольоровий тест). Ціль: Оцінка емоційного стану дитини та рівня розвитку інтелекту через вибір кольорів. Особливості: Використовується для доповнення даних про емоційний інтелект. Може виявити тривожність, психологічні особливості дитини. Віковий діапазон: 3+ років.
• Діагностика «Лабіринти» Л. Небиліцина. Ціль: Вивчення рівня розвитку логіко-просторового мислення та уваги. Особливості: Дитині пропонують пройти лабіринт за певний час. Оцінюється точність і швидкість виконання. Віковий діапазон: 4+ років.
• Тестування за методикою Ж. Піаже. Ціль: Оцінка рівня мислення та уявлення дитини про навколишній світ. Особливості: Завдання на виявлення здатності до узагальнення, класифікації, причинно-наслідкових зв'язків. Використовуються прості предмети або малюнки. Віковий діапазон: 3–6 років.
• Методика «Кубики Кооса». Ціль: Оцінка просторового мислення та моторних навичок. Особливості: Дитині потрібно скласти певний малюнок за зразком із кубиків із кольоровими гранями. Завдання варіюються за складністю. Віковий діапазон: 4+ років.
• Тест «Послідовність картинок». Ціль: Оцінка логічного мислення та здатності до впорядкування подій. Особливості: Дитині потрібно розташувати картинки у правильній послідовності для створення сюжетної лінії. Оцінюється здатність розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Віковий діапазон: 3–6 років.
• Методика «Пірамідка» (методика О. І. Граборової). Ціль: Оцінка рівня розвитку мислення, уваги та моторики. Особливості: Завдання: скласти пірамідку з кілець за розміром, кольором або іншою характеристикою. Підходить для наймолодших дошкільників. Віковий діапазон: 2–5 років.
• Тестування за методикою Ельконина-Давидова. Ціль: Оцінка когнітивного розвитку через пізнавальну активність. Особливості: Завдання на класифікацію, логіку, пошук аналогій. Використовується у формі гри для кращого залучення дитини. Віковий діапазон: 4+ років.
• Спостереження за ігровою діяльністю. Ціль: Визначення рівня розвитку інтелекту через спонтанну гру. Особливості: Аналіз дій дитини з іграшками (будівництво, рольові ігри). Може використовуватися для наймолодших дошкільників.
• Психологопедагогічне вивчення відхилень в інтелектуальному розвитку дітей молодшого дошкільного віку (авторка Обухівська А. Г.). Вивчення відхилень інтелектуального розвитку дітей четвертого року життя (молодшого дошкільного віку). Віковий діапазон: 4-5 років.

Методи діагностики сенсорно-перцептивного, сенсорно-пізнавального простору розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Діагностика сприймання кольору
• Тест «Овочі та фрукти»
• Тести на розрізнення 4-6-річними дітьми колірних відтінків
• Тест «Розрізні картинки»
• Тест «Коробочка форм»
• Діагностика вмінь орієнтуватись у величині предметів
• Діагностика орієнтування 2-4 річних дітей у величині предметів
• Діагностика просторових уявлень дітей 5-7 років
• Сприйняття просторових відрізків дітьми 6-10 років
• Методика вивчення лінійного окоміру дітей 6-10 років
• Тест «Знайди квадрат»
• Тест «Знайди однакові фігури»
• Тест «Домалюй фігури»
• Тест Д. Рея «Багатозначні малюнки»
• Тести зорово-моторної координації
• Тест «Копіювання групи точок» (тест Керна-Йирасека)
• Тест «Кодування» (для дітей 6-7 років)
• Тест «Опис іграшки» (для дітей 3-6 років)
• Методика діагностики слухового сприйняття
• Методика дослідження зорового і дотикового сприйняття дітей 6-7 років
• Методика вивчення сприйняття мовлення дітьми 6-7 років
• Методика «Співвідношення геометричних фігур з просторовими геометричними формами в навколишньому середовищі»
• Методика «Кількісна і порядкова лічба»
• Методика «Частини доби»
• Методика «Просторове розміщення»
• Методика визначення рівня сенсорного сприйняття за допомогою кольорових пірамідок (методика Дьяченко). Мета: Оцінка здатності до розрізнення кольорів, форм і розмірів. Зміст: Дитині пропонують зібрати піраміду з кілець різного кольору та розміру. Аналізують точність виконання завдання та швидкість реакції.
• Тест на розпізнавання форм і розмірів («Геометричні фігури»). Мета: Визначення здатності ідентифікувати геометричні форми та розміри. Завдання: Дитині показують набір фігур (коло, квадрат, трикутник) і просять знайти подібні у наборі.
• Методика «Розкладання предметів за ознаками». Мета: Оцінка сенсорно-пізнавальних здібностей через класифікацію предметів. Завдання: Дитині дають набір предметів і просять розкласти їх за певними ознаками (колір, форма, матеріал).
• Методика «Лабіринти». Мета: Дослідження рівня зорово-моторної координації та просторового мислення. Завдання: Дитині пропонують провести пальцем або олівцем через лабіринт, уникаючи помилок.
• Тест на слухове сприйняття («Що звучить?»). Мета: Виявлення рівня слухового сприйняття та здатності ідентифікувати звуки. Завдання: Дитині програють звуки (шум води, голос птахів, дзвоник) і просять назвати їх джерело.
• Тест «Розуміння розмірів» (методика Піаже). Мета: Вивчення здатності дитини розрізняти величини предметів. Зміст: Дитині пропонують порівняти предмети різних розмірів і пояснити, який більший, а який менший.
• Методика «Штрихові малюнки». Мета: Діагностика зорового сприйняття та уяви. Завдання: Дитині показують малюнки з неповними контурами предметів, і вона має їх упізнати.
• Методика «Вкладиші» (методика Монтессорі). Мета: Оцінка сенсомоторної координації та зорово-тактильного сприйняття. Завдання: Дитині дають набір вкладишів (геометричних форм) і просять вставити їх у відповідні отвори.
• Тест «Що змінилося?». Мета: Діагностика пам’яті та уваги. Завдання: На кілька секунд дитині показують набір предметів, потім один із них змінюють місцем або замінюють, і дитина має помітити зміну.
• Методика на розвиток тактильного сприйняття («Мішечок з предметами»). Мета: Оцінка здатності до розпізнавання об’єктів через дотик. Зміст: У мішечок кладуть різні предмети, і дитина на дотик визначає їх форму, матеріал та інші характеристики.
• Методика «Пізнай за запахом». Мета: Дослідження нюхового сприйняття. Завдання: Дитині дають зразки з різними запахами (фрукти, спеції) і просять визначити їх.
• Методика «Картинки-розрізняння» (тест на увагу). Мета: Оцінка здатності розпізнавати схожі та відмінні елементи. Завдання: Дитині пропонують порівняти два малюнки та знайти відмінності.
• Методика «Просторові відносини». Мета: Дослідження розуміння розташування об'єктів у просторі. Завдання: Дитині пропонують визначити, де знаходиться предмет (ліворуч, праворуч, угорі, внизу).
• Методика «Складання малюнків з частин» (методика Коса). Мета: Оцінка рівня образного мислення та цілісного сприйняття. Завдання: Дитина має зібрати цілий малюнок із фрагментів.
• Методика «Різнокольорові кубики» (тест на кольори та форми). Мета: Оцінка здатності розрізняти кольори та складати їх у заданий порядок. Завдання: Дитина складає пірамідки або візерунки за зразком.

Методи діагностики фізичного та фізіологічного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Комплексна методика оцінки фізичного розвитку (загальні параметри). Що оцінюється: ріст, вага, обхват грудної клітки, м'язовий тонус. Як проводиться: Вимірювання основних антропометричних показників. Аналіз результатів за таблицями норми для відповідного віку. Застосування: дозволяє оцінити загальний фізичний стан дитини.
• Методика «Моторна шкала Піранеса». Що оцінюється: розвиток великої та дрібної моторики, координація рухів. Як проводиться: Виконання дитиною простих рухових завдань (біг, стрибки, кидання м’яча). Оцінка точності та координації рухів за шкалою. Застосування: використовується для виявлення моторних порушень.
• Тест-методика на визначення рівня фізичної підготовленості. Що оцінюється: витривалість, сила, спритність. Завдання: Стрибки у довжину з місця (оцінка сили ніг). Присідання за 30 секунд (оцінка витривалості). Біг на короткі дистанції (оцінка швидкості). Особливості: результати порівнюються із віковими нормами.
• Тест на координацію рухів (Озеретського). Що оцінюється: рівень розвитку координації, швидкість і точність рухів. Як проводиться: Виконання вправ на балансування (стояння на одній нозі). Рухи руками й пальцями (швидке поплескування, рухи пальцями в заданій послідовності). Застосування: для діагностики затримки моторного розвитку.
• Діагностика стану опорно-рухового апарату. Що оцінюється: постава, форма стопи, м’язовий тонус. Методики: Спостереження за ходою, аналіз постави. Оцінка плоскостопості за допомогою відбитка стопи (плантографія). Застосування: допомагає виявити сколіоз, плоскостопість та інші порушення.
• Методика «Сходинки розвитку». Що оцінюється: інтеграція фізичного та когнітивного розвитку. Як проводиться: дитині пропонують виконати завдання, які включають рухові дії з одночасним вирішенням простих логічних завдань. Застосування: дозволяє оцінити здатність дитини поєднувати фізичну та розумову діяльність.
• Сенсомоторні проби. Що оцінюється: розвиток дрібної моторики та сенсорного сприйняття. Завдання: Збирання дрібних предметів пальцями. Малювання фігур за шаблоном. Вправи з кубиками або конструкторами. Застосування: діагностика дрібної моторики для виявлення затримок у розвитку.
• Методика «Малюнок людини» (Goodenough-Harris). Що оцінюється: рівень фізіологічного та когнітивного розвитку через малювання. Як проводиться: дитина малює людину, після чого оцінюється деталізація, пропорції та координація рухів. Особливості: дозволяє побічно оцінити фізичний розвиток через моторну координацію.
• Вправи на оцінку витривалості дихальної системи. Що оцінюється: функціональний стан дихальної системи. Завдання: Вимірювання часу затримки дихання (проба Штанге). Оцінка життєвої ємності легень за допомогою спеціального обладнання (спірометрія). Застосування: виявлення проблем із диханням чи недостатньої витривалості.
• Методика «Оцінка біологічного віку». Що оцінюється: рівень фізіологічної зрілості порівняно з паспортним віком. Як проводиться: Аналіз антропометричних показників, прорізування зубів, розвитку кісткової системи. Порівняння з віковими нормативами. Особливості: використовується для виявлення затримок у розвитку.
• Методика «Розвиток рухової активності». Що оцінюється: активність і моторний розвиток. Завдання: Спостереження за дитиною під час рухливих ігор. Оцінка швидкості реакцій, енергійності рухів. Застосування: діагностика рухової гіпоактивності чи гіперактивності.
• Діагностика емоційного стану через фізичні прояви. Що оцінюється: взаємозв’язок емоційного та фізичного стану. Завдання: Спостереження за поведінкою під час фізичних вправ. Визначення реакцій на навантаження (стрес чи задоволення). Застосування: для визначення впливу психоемоційного стану на фізіологічний розвиток.

Методи діагностики самосвідомості та самооцінки дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Дзеркало». Завдання включає оцінку дитиною власних фізичних, емоційних або соціальних характеристик, що допомагає виявити рівень її самосвідомості та самооцінки.
• Проективна методика. «Дерево самооцінки» (варіація малюнкових тестів). Мета: визначення рівня самооцінки через зображення себе на дереві (залежно від позиції на дереві). Хід проведення: дитині пропонують намалювати себе на дереві або вибрати фігурку, яка найкраще її представляє. Інтерпретація: Верхівка дерева — висока самооцінка. Середина — адекватна самооцінка. Низ дерева або земля — занижена самооцінка.
• Проективна методика «Малюнок сім’ї». Мета: дослідження уявлень дитини про себе в сімейній системі. Хід проведення: дитина малює свою сім’ю. Аналізується, як вона себе позиціонує відносно інших членів. Інтерпретація: велика фігура дитини чи домінуючі деталі — завищена самооцінка; маленька фігура чи відсутність себе — занижена.
• Методика «Леонгарда-Шмішека» (адаптована для дошкільнят). Мета: оцінка емоційного стану, впевненості в собі та рівня самоприйняття. Хід проведення: дитина заповнює спрощений опитувальник із допомогою психолога.
• Ігрова методика «Квітка настрою». Мета: оцінка емоційної складової самосвідомості. Хід проведення: дитині пропонують вибрати пелюстки різних кольорів, які відповідають її настрою або відчуттям. Інтерпретація: аналіз частоти вибору позитивних чи негативних кольорів.
• Ігрова методика «Коло друзів». Мета: оцінка соціальної самосвідомості та здатності до самооцінювання в колективі. Хід проведення: дитина малює себе і своїх друзів у колі. Позиція й розмір себе відносно інших свідчить про рівень самооцінки.
• Вербальна методика «Хто я?». Мета: визначення рівня усвідомлення власної особистості. Хід проведення: дитині ставлять запитання: «Хто ти?» або «Який ти?» Відповіді фіксуються. Інтерпретація: кількість позитивних чи негативних характеристик дозволяє оцінити самооцінку дитини.
• Вербальна методика «Закінчи речення". Мета: дослідження самооцінки через вербальне самовираження. Хід проведення: дитина продовжує речення: «Я хороший, тому що…», «Я засмучуюсь, коли…», «Я радий, коли…»
• Методика спостереження «Рольова гра». Мета: Оцінювання поведінкових реакцій, визначення рівня соціальної самосвідомості та самооцінки через ігрові ситуації. Хід проведення: спостерігається поведінка дитини в ролях (лідера, виконавця). Інтерпретація: Активне прийняття лідерської ролі — висока самооцінка. Пасивність чи уникання ролей — занижена самооцінка. 
• Методика «Ситуації вибору». Мета: Оцінювання поведінкових реакцій, оцінка рівня впевненості та самооцінки. Хід проведення: дитині пропонують вибрати предмет чи висловити свою думку в групі. Інтерпретація: рішучість чи вагання у виборі свідчать про рівень самооцінки.
• Шкала самооцінки Дембо-Рубінштейна (адаптація для дошкільників). Мета: оцінка рівня самооцінки за допомогою візуальної шкали. Хід проведення: дитина оцінює себе за різними параметрами (добрий, розумний, сміливий) на шкалі від 1 до 10.
• Методика «Сходинки». Мета: визначення рівня самооцінки. Хід проведення: дитині пропонують розмістити себе на сходинках (від найнижчої до найвищої) залежно від своїх досягнень чи рис. Інтерпретація: висота вибраної сходинки показує рівень самооцінки.
• Дидактична гра «Який я?». Мета: розвиток усвідомлення своїх рис характеру. Хід проведення: дитина разом із психологом обговорює свої позитивні й негативні риси на основі карток із прикладами.
• Дидактична гра «Чарівне дзеркало». Мета: формування позитивного образу себе. Хід проведення: дитина дивиться у «чарівне дзеркало» (реальне чи уявне) та описує, що бачить хорошого
• Методика «Який ти?»
• Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
• Методика «Стежинки»
• Методика «Трикутник»
• Методика «Поштові конверти»
• Методика «Фігури»
• Методика «Коло»
• Методика «Будиночки»
• Методика «Портрети»
• Методика «Визначення емоційного ставлення»
• Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
• Методика «Гра у м’яч»
• Методика «Хрестики»
• Методика «Чотири картинки»
• Бесіда з дитиною (для визначення моральної свідомості)
• Методика «Хто я?» (для визначення усвідомлення свого «Я»)
• Методика «Портрет щастя» (для визначення рівня розвитку самооцінки)
• Методика «Який я?» (для визначення рівня самооцінки дитини)
• Методика «Мій щаблик» (для визначення об'єктивності самооцінки)
• Методика «П'єдестал» (для визначення рівня взаємооцінки)
• Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
• Тест колірних переваг М. Люшера
• Методика «Вивчення особливостей реагування у проблемній ситуації»
• Методика «Чарівна паличка»
• Методика «Автопортрет»
• Методика «Малюнок сім’ї»
• Методика «Піктограма»

Методи діагностики довільної поведінки та довільної діяльності дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Проба з дзеркалом» (Тест на самоконтроль). Ціль: Виявлення рівня довільності через контроль імпульсивної поведінки. Дитині пропонують обвести малюнок або лінію, але дивлячись у дзеркало. Це завдання вимагає значного самоконтролю і свідомого корегування рухів. Показники: Час виконання, точність, реакція на помилки.
• Методика «Лабіринти». Ціль: Оцінка довільності, зосередженості та вміння слідувати інструкціям. Дитині дається лабіринт, який вона повинна пройти, дотримуючись певних правил (наприклад, не виходячи за лінії). Показники: Час, кількість помилок, здатність до корекції помилок.
• Тест «Рукавичка» (за Л. Венгером). Ціль: Дослідження розвитку вольової поведінки. Дитині дають іграшку (наприклад, рукавичку чи м'яч), і пропонують виконати з нею певні дії за вказівкою дорослого. Наприклад, діяти повільно, швидко, із затримкою на сигнал. Показники: Здатність виконувати інструкцію, швидкість і точність реакції.
• Проба «Дослідження контролю дій» (методика М. Ісаєва). Ціль: Оцінка здатності до самоконтролю під час виконання завдань із підвищеною складністю. Дитині дають завдання, де потрібно виконувати кілька дій одночасно, дотримуючись правил. Наприклад, малювання в межах контуру за заданою траєкторією. Показники: Дотримання інструкцій, уважність, здатність зосереджуватися.
• Методика «Чарівний мішечок». Ціль: Дослідження вміння виконувати завдання без безпосередньої допомоги дорослого. Дитині пропонується наосліп витягнути предмети із мішечка та описати їх, потім вибрати потрібний за інструкцією. Показники: Послідовність виконання, здатність діяти згідно з правилами.
• Тест «Кольорові правила» (методика Лурія). Ціль: Оцінка рівня довільності та здатності контролювати імпульсивну поведінку. Дитина повинна виконувати дії, орієнтуючись на колір сигналу (наприклад, піднімати руку на зелений сигнал і опускати на червоний). Показники: Швидкість реакції, кількість помилок, здатність до корекції.
• Методика «Дві руки». Ціль: Виявлення рівня координації дій і довільності. Дитині пропонують малювати одночасно двома руками різні фігури (наприклад, коло правою і трикутник лівою). Показники: Координація, зосередженість, здатність слідувати інструкції.
• Методика «Повтори за мною». Ціль: Оцінка рівня самоконтролю, уважності та пам’яті. Дорослий демонструє певну послідовність рухів, яку дитина повинна повторити. Завдання поступово ускладнюється. Показники: Точність і швидкість виконання, кількість помилок.
• Проба «Затримка дії» (методика Лурія). Ціль: Оцінка здатності дитини відтермінувати дію відповідно до вказівки. Дитині пропонують виконати просте завдання (наприклад, взяти іграшку), але лише після команди дорослого. Показники: Стриманість, час реакції, дотримання інструкцій.
• Методика «Виключення зайвого». Ціль: Оцінка рівня розвитку логічного мислення та довільності в дотриманні завдання. Дитині показують набір предметів або картинок, серед яких потрібно вибрати «зайвий» елемент за заданою ознакою. Показники: Час виконання, обґрунтованість вибору, уважність.
• Ігрові завдання на дотримання правил («Тиша» або «Саймон каже»). Ціль: Виявлення здатності слідувати правилам та контролювати імпульсивну поведінку. У процесі гри дитина повинна виконувати завдання лише за певним сигналом або не робити цього при відсутності сигналу. Показники: Слухняність, уважність, час реакції.
• Діагностика рівня саморегуляції (за О. Захаровим). Ціль: Оцінка вміння дитини регулювати свою поведінку та емоції. Виконання завдань на зміну темпу дій, керуючись інструкцією дорослого. Показники: Здатність змінювати швидкість і характер виконання, відповідність інструкції.
• Діагностика «Будиночок» (Н.І. Гуткіна) – діагностика розвитку довільної сфери.

Методи діагностики рівня мотивації у дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Будиночки» (В.Т. Кудрявцев, Т.В. Ермолова). Ціль: Виявлення рівня навчальної мотивації. Дитині пропонують обрати один із будиночків (казковий, навчальний, ігровий), що допомагає визначити її переваги в діяльності.
• Методика «Мотиваційна сфера дошкільника» (Л.І. Божович, М.В. Матюхіна). Ціль: Дослідження внутрішньої та зовнішньої мотивації до навчання. Дитині пропонують виконати низку завдань і оцінюють її інтерес, наполегливість, рівень задоволеності процесом.
• Методика «Неіснуюча тварина». Ціль: Дослідження мотиваційно-особистісних характеристик дитини. Дитині пропонують намалювати вигадану істоту та описати її, що дозволяє оцінити самооцінку, рівень амбіцій та мотивацію до досягнень.
• Методика «Сходинка» (Г.Н. Казанцева). Ціль: Визначення рівня самооцінки та мотивації досягнень. Суть: Дитині пропонують розташувати себе на сходинках драбини залежно від власного уявлення про свої здібності та можливості.
• Методика «Три бажання». Ціль: Дослідження провідних мотивів дитини. Дитина формулює три свої найзаповітніші бажання, які аналізуються на предмет спрямованості мотивації (матеріальна, соціальна, навчальна тощо).
• Методика «Розкажи казку» (проективний метод). Ціль: Виявлення прихованих мотивів та емоційного ставлення до діяльності. Дитина вигадує казку, яка аналізується психологом щодо прояву її мотиваційних установок.
• Методика «Кольоровий тест Люшера». Ціль: Оцінка емоційного стану та мотиваційної спрямованості. Дитина обирає кольори, що дозволяє визначити її ставлення до різних видів діяльності.
• Спостереження за ігровою діяльністю. Ціль: Виявлення рівня мотивації у природній поведінці. Аналіз поведінки дитини в ігрових та навчальних ситуаціях, визначення переважаючих мотивів.

Методи діагностики особистісно-соціального розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Соціально-комунікативний розвиток дошкільника» (Г.А. Урунтаєва, Т.А. Афонькіна). Що оцінює: рівень соціальної адаптації, взаємодію з однолітками та дорослими, вміння встановлювати контакти. Методи: спостереження, бесіда, аналіз соціальних ситуацій. Результат: визначення рівня соціальної зрілості дитини.
• Методика «Малюнок сім’ї» (М. Л. Романов, В. К. Лосєва). Що оцінює: емоційне ставлення дитини до сім’ї, самооцінку, соціальні ролі. Методи: дитина малює свою сім’ю, аналізуються розташування фігур, розміри, деталі, коментарі дитини. Результат: виявлення емоційних проблем, рівня тривожності, сімейних взаємин.
• Методика «Кінетичний малюнок сім’ї» (Р. Бернс, С. Кауфман). Що оцінює: соціальну взаємодію, рівень тривожності, самооцінку. Методи: аналіз малюнка, де сім'я зображена у процесі спільної діяльності. Результат: розкриття особистісних особливостей дитини, її місця в сімейній системі.
• Методика «Тест руки» Вагнера (E. Wagner). Що оцінює: рівень агресії, страхів, емоційного стану. Методи: дитині пропонують вибрати малюнок руки з різними жестами та пояснити, що означає цей жест. Результат: виявлення прихованих переживань, тривожності, рівня агресії.
• Методика «Будинок, дерево, людина» Дж. Бука (H. Buck, HTP-тест). Що оцінює: особливості сприйняття себе та оточення, емоційний стан. Методи: аналіз малюнків дитини (будинок – сім’я, дерево – стан психіки, людина – образ себе). Результат: виявлення емоційних порушень, соціальних страхів.
• Методика «Розвиток комунікативних навичок» (Л. А. Парамонова). Що оцінює: рівень сформованості комунікації у дітей. Методи: рольові ігри, спостереження, анкетування вихователів. Результат: визначення рівня комунікативної компетентності. 
• Методика «Діагностика емоційного розвитку» (В. І. Гарбузов). Що оцінює: рівень емоційної зрілості, саморегуляцію, переживання емоцій. Методи: ігрові ситуації, малювання, бесіда. Результат: визначення емоційних труднощів дитини.
• Методика «Картинки з емоціями» (М. В. Головей). Що оцінює: здатність розпізнавати та виражати емоції. Методи: дітям пропонують серію картинок з різними емоційними виразами обличчя, вони мають визначити емоцію.  Результат: оцінка емоційної обізнаності та емпатії.
• Методика «Сюжетно-рольові ігри». Що оцінює: рівень соціалізації, вміння грати в колективі.  Методи: спостереження за дітьми під час сюжетних ігор («магазин», «лікарня», «сім’я»). Результат: аналіз поведінки дитини в групі, її ролі у взаємодії.
• Методика «Який ти?»
• Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
• Методика «Стежинки»
• Методика «Трикутник»
• Методика «Поштові конверти»
• Методика «Фігури»
• Методика «Коло»
• Методика «Будиночки»
• Методика «Портрети»
• Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
• Методика «Гра у м’яч»
• Методика «Хрестики»
• Методика «Чотири картинки»
• Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
• Тест колірних переваг М. Люшера
• Методика «Вивчення особливостей реагування в проблемній ситуації»
• Методика «Чарівна паличка»
• Методика «Автопортрет»
• Методика «Малюнок сім’ї»
• Методика «Піктограма»
• Методика «Соціометрія» 
• Опитувальник «Мій клас»
• Методика незакінчених речень «Мій клас та мій учитель»
• Анкета «Історія індивідуального психічного розвитку» (для батьків)
• Анкета для визначення темпераменту
• Визначення соціальної невпевненості
• Визначення тривожності
• Визначення аутичності
• Визначення сором’язливості
• Визначення агресивності
• Діагностика «Дитячий варіант особистісного тесту Р. Кеттела»
• Проективна методика «Малюнок дерева». Виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні якості.
• Методика «Вибір в дії». Вивчення та оцінка міжособистісних відношень в групі дітей дошкільного віку. Дана методика є одним з дитячих варіантів соціометричної методики.
• Тест Вартегга. Даний тест спрямований на дослідження багатьох факторів: самооцінки, соціальних навичок; амбіцій, активності і способів досягнення мети; внутрішньої стійкості; особливостей особистісних взаємин; ставлення до страхів.
• Методика - Дидактична гра «Мої іграшки». Мета: з'ясувати здатність дитини відстоювати свою особистість у взаємодії з однолітками (відбирає свою іграшку, не поступається стільцем).
• Методика діагностики особистісного розвитку «Частини мого тіла». Для виявлення рівня розвитку самовиявлення.

Методи діагностики особистісного розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Частини мого тіла» (для визначення рівня розвитку самовиявлення)
• Анкета «Історія індивідуального психічного розвитку» (для батьків)
• Методика «Шкали рівня сформованості «Я-концепції» (шкал самооцінки (по Дембо)
• Методика «Драбинка» (для визначення рівня самооцінки)
• Проективна методика «Малюнок людини» (вивчення особистісних якостей)
• Методика «Кольоровий тест Люшера». Мета: визначення емоційного стану, рівня тривожності, особливостей темпераменту. Дитині пропонують вибрати кольори в порядку від найприємнішого до найменш приємного. Вибір кольорів відображає внутрішній стан дитини.
• Методика «Незакінчені речення». Мета: дослідження самооцінки, рівня тривожності та комунікативних навичок. Дитині пропонують завершити фрази: «Я люблю, коли...», «Я боюся...», «Мені сумно, коли...», «Я щасливий, коли...». Аналіз відповідей допомагає зрозуміти емоційний стан дитини.
• Методика «Дім - Дерево - Людина» (проективний тест). Мета: виявлення внутрішніх переживань, страхів, емоційного стану. Дитина малює будинок, дерево і людину. Психолог аналізує особливості малюнка (розміри, деталі, розташування), що може вказувати на особистісні риси та емоційні проблеми.
• Методика «Казкотерапія». Мета: діагностика емоційної сфери, взаємодії з оточенням. Дитина розповідає або придумує казку, в якій є герой, що стикається з труднощами. За змістом казки аналізують рівень тривожності, страхи, проблеми адаптації.
• Методика «Сходинки» (О.В. Дяченко). Мета: визначення рівня самооцінки. Дитині дають зображення сходинок і просять розмістити себе на тій сходинці, яка, на її думку, відповідає її здібностям та можливостям. Порівнюється реальна та ідеальна самооцінка.
• Методика «Картинки настрою». Мета: виявлення емоційного стану, тривожності, рівня впевненості. Дитині пропонують обрати серед зображень різних емоцій те, яке найкраще відображає її настрій. Психолог аналізує вибір дитини та його сталість у різні дні.
• Тест «Соціометрія для дошкільників» (методика Дж. Морено). Мета: дослідження соціальних відносин у групі. Дітям пропонують обрати друзів для спільної гри. На основі відповідей складається соціометрична діаграма, яка показує, хто є лідером, а хто має труднощі у спілкуванні.
• Методика «Кого я люблю?». Мета: аналіз сімейних відносин, прихильності дитини до членів родини. Дитина називає людей, яких вона любить, і пояснює, чому. Допомагає виявити проблеми у родинному мікрокліматі.
• Методика «Малюнок сім'ї». Мета: визначення місця дитини в сім’ї, її емоційного ставлення до членів родини. Дитина малює свою сім’ю, а потім пояснює, кого і як вона зобразила. Аналізуються деталі, розташування фігур, їхні розміри.
• Методика «Хто я?». Мета: аналіз рівня самоідентифікації та усвідомлення власної особистості. Дитина відповідає на питання: «Хто ти?», «Який ти?», «Чим ти любиш займатися?». Відповіді показують рівень розвитку самосвідомості.
• Проективна методика «Неіснуюча тварина»
• Колірний тест відносин
• Проективна методика «Кактус»
• Баранчик у пляшці
• Дитячий апперцептивний тест
• Блеккі тест
• Вулкан – діагностика агресивності
• Методика на виявлення дитячих страхів О. І Захарова і М. Панфілова
• Асоціативний тест «Подорож» З. та Н. Некрасові
• Тест “Людина, яка зриває яблуко з дерева”
• Казки-тести Луїзи Дюсс
• Сходинки. Діагностика самооцінки
• Людина під дощем
• Проективна методика для діагностики шкільної тривожності (А.М.Прихожан)
• Проективна методика «Дерево»
• Діагностично-терапевтична вправа «Стіна»
• Проективна техніка «Я-клумба»
• Методика «Соціально-комунікативний розвиток дошкільника» (Г.А. Урунтаєва, Т.А. Афонькіна). Що оцінює: рівень соціальної адаптації, взаємодію з однолітками та дорослими, вміння встановлювати контакти. Методи: спостереження, бесіда, аналіз соціальних ситуацій. Результат: визначення рівня соціальної зрілості дитини.
• Методика «Малюнок сім’ї» (М. Л. Романов, В. К. Лосєва). Що оцінює: емоційне ставлення дитини до сім’ї, самооцінку, соціальні ролі. Методи: дитина малює свою сім’ю, аналізуються розташування фігур, розміри, деталі, коментарі дитини. Результат: виявлення емоційних проблем, рівня тривожності, сімейних взаємин.
• Методика «Кінетичний малюнок сім’ї» (Р. Бернс, С. Кауфман). Що оцінює: соціальну взаємодію, рівень тривожності, самооцінку. Методи: аналіз малюнка, де сім'я зображена у процесі спільної діяльності. Результат: розкриття особистісних особливостей дитини, її місця в сімейній системі.
• Тест руки Вагнера - Методика «Тест руки» Вагнера (E. Wagner). Що оцінює: рівень агресії, страхів, емоційного стану. Методи: дитині пропонують вибрати малюнок руки з різними жестами та пояснити, що означає цей жест. Результат: виявлення прихованих переживань, тривожності, рівня агресії.
• Методика «Будинок, дерево, людина» Дж. Бука (H. Buck, HTP-тест). Що оцінює: особливості сприйняття себе та оточення, емоційний стан. Методи: аналіз малюнків дитини (будинок – сім’я, дерево – стан психіки, людина – образ себе). Результат: виявлення емоційних порушень, соціальних страхів.
• Методика «Розвиток комунікативних навичок» (Л. А. Парамонова). Що оцінює: рівень сформованості комунікації у дітей. Методи: рольові ігри, спостереження, анкетування вихователів. Результат: визначення рівня комунікативної компетентності. 
• Методика «Діагностика емоційного розвитку» (В. І. Гарбузов). Що оцінює: рівень емоційної зрілості, саморегуляцію, переживання емоцій. Методи: ігрові ситуації, малювання, бесіда. Результат: визначення емоційних труднощів дитини.
• Методика «Картинки з емоціями» (М. В. Головей). Що оцінює: здатність розпізнавати та виражати емоції. Методи: дітям пропонують серію картинок з різними емоційними виразами обличчя, вони мають визначити емоцію.  Результат: оцінка емоційної обізнаності та емпатії.
• Методика «Сюжетно-рольові ігри». Що оцінює: рівень соціалізації, вміння грати в колективі.  Методи: спостереження за дітьми під час сюжетних ігор («магазин», «лікарня», «сім’я»). Результат: аналіз поведінки дитини в групі, її ролі у взаємодії.
• Методика «Який ти?»
• Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
• Методика «Стежинки»
• Методика «Трикутник»
• Методика «Поштові конверти»
• Методика «Фігури»
• Методика «Коло»
• Методика «Будиночки»
• Методика «Портрети»
• Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
• Методика «Гра у м’яч»
• Методика «Хрестики»
• Методика «Чотири картинки»
• Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
• Тест колірних переваг М. Люшера
• Методика «Вивчення особливостей реагування в проблемній ситуації»
• Методика «Чарівна паличка»
• Методика «Автопортрет»
• Методика «Піктограма»
• Опитувальник «Мій клас»
• Методика незакінчених речень «Мій клас та мій учитель»
• Анкета «Історія індивідуального психічного розвитку» (для батьків)
• Анкета для визначення темпераменту
• Визначення соціальної невпевненості
• Визначення тривожності
• Визначення аутичності
• Визначення сором’язливості
• Визначення агресивності
• Діагностика «Дитячий варіант особистісного тесту Р. Кеттела»
• Проективна методика «Малюнок дерева». Виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні якості.
• Методика «Вибір в дії». Вивчення та оцінка міжособистісних відношень в групі дітей дошкільного віку. Дана методика є одним з дитячих варіантів соціометричної методики.
• Тест Вартегга. Даний тест спрямований на дослідження багатьох факторів: самооцінки, соціальних навичок; амбіцій, активності і способів досягнення мети; внутрішньої стійкості; особливостей особистісних взаємин; ставлення до страхів.
• Методика - Дидактична гра «Мої іграшки». Мета: з'ясувати здатність дитини відстоювати свою особистість у взаємодії з однолітками (відбирає свою іграшку, не поступається стільцем).
• Методика діагностики особистісного розвитку «Частини мого тіла». Для виявлення рівня розвитку самовиявлення.

Методи діагностики міжособових відносин, соціального розвитку дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Методика «Соціальні емоції» – визначає рівень емоційного розвитку та емпатії.
• Тест Л.Аннєнкової «Я і моя сім'я» – допомагає зрозуміти ставлення дитини до сім'ї.
• Методика «Карта соціального розвитку» (О.М. Кононко). Оцінює рівень соціальної адаптації дитини, її комунікативні вміння, ініціативність у спілкуванні, емоційний фон. Використовується вихователями та психологами у групових спостереженнях.
• Методика «Карта оцінки соціально-комунікативного розвитку» (Л.А. Парамонова). Включає спостереження за поведінкою дитини у різних соціальних ситуаціях (групова діяльність, спілкування з дорослими, гра). Дозволяє виявитипроблеми у взаємодії.
• Методика «Соціометрія для дошкільнят» (модифікована методика Дж. Морено). Виявляє статус дитини у групі однолітків (лідер, ізольований, популярний, відторгнутий). Використовується для визначення соціального становища дитини у колективі.
• Тест-опитувальник «Соціальна зрілість дитини» (В.В. Холмовська). Досліджує здатність дитини до співпраці, рівень її самостійності та відповідальності. Включає запитання до батьків та вихователів.
• Методика «Критерії соціальної компетентності дошкільника» (Н.Я. Михайлова). Оцінює комунікативні навички, вміння працювати у команді, проявляти ініціативу у взаємодії.
• Методика «Діагностика емоційної та соціальної зрілості» (Г.М. Бреслав). Визначає рівень розуміння дитиною соціальних норм, правил поведінки, емоційної регуляції.
• Проективна методика «Картинки соціальних ситуацій». Дитині пропонуються малюнки з різними ситуаціями (конфлікт, дружба, допомога), і вона пояснює, що відбувається. Дозволяє оцінити соціальне сприйняття, вміння прогнозувати наслідки дій.
• Проективний Тест «Неіснуюча тварина» (А.Р. Лурія, Е.А. Аркін). Дитина малює вигадану тварину, а психолог аналізує її зображення, що допомагає оцінити рівень тривожності, агресії, самооцінки.
• Методика «Будинок, дерево, людина» (Дж. Бук). Дитина малює будинок, дерево та людину, а психолог аналізує деталі малюнка для виявлення емоційних труднощів та рівня соціального розвитку.
• Рольова гра - ігрова методика «Хто твій друг?". Дозволяє визначити, як дитина вибирає друзів, кого вважає авторитетним.
• Рольова гра - ігрова методика «Завершення історії". Дитині пропонують незакінчені історії соціальної взаємодії, і вона має придумати завершення.
• Рольова гра - ігрова методика «Ігрове інтерв’ю". Дитина через гру взаємодіє з персонажами, що дозволяє оцінити її соціальні навички.
• Методика дослідження міжособистісних взаємин дитини Рене Жиля «Фільм-тест». Дозволяє досліджувати соціальну пристосованість дитини, сферу його міжособистісних відносин та її особливості, сприйняття дитиною сімейних відносин.
• Соціометрична методика «Капітан корабля», «Капітан кораблю» призначена для діагностики статусу дошкільнят та молодших школярів в колективі однолітків.
• Соціометрія - Соціометрична експериментальна гра «Секрет» («Сюрприз» або «Подарунок») Т.А. Рєпіної для дітей 4-5 років (для вивчення міжособистісних стосунків і мотивів, що лежать в їх основі) виявляє систему існуючих між дітьми виборчих уподобань.
• Методика «Мозаїка» - природний експеримент, в якому вивчаються особливості міжособистісних стосунків між дітьми в групі однолітків, у тому числі: ступінь емоційного залучення дитини в дії однолітків; характер участі в діях однолітків, характер і ступінь прояву співпереживання однолітків, характер і ступінь прояву просоціальних форм поведінки в ситуації, коли дитина стоїть перед вибором діяти «на користь іншого» або «на свою користь».
• Ставлення дитини до однолітків
• Методика «Малюнок родини»
• Методика «Я в дитячому садку»
• Методика «Драбина»
• Визначення соціальної невпевненості
• Визначення сором’язливості
• Бесіда з дитиною на визначення характеру взаємин у групі
• Методика «Вибір в дії» (для вивчення й оцінки міжособистісних стосунків у групі)
• Опитувальник «Як дитина ставиться до інших?» (для визначення взаємин з оточуючими людьми) (для батьків, вихователів, психологів)
• Методика «Соціально-комунікативний розвиток дошкільника» (Г.А. Урунтаєва, Т.А. Афонькіна). Що оцінює: рівень соціальної адаптації, взаємодію з однолітками та дорослими, вміння встановлювати контакти. Методи: спостереження, бесіда, аналіз соціальних ситуацій. Результат: визначення рівня соціальної зрілості дитини.
• Методика «Малюнок сім’ї» (М. Л. Романов, В. К. Лосєва) (для визначення сімейних взаємин у сприйнятті дитини). Що оцінює: емоційне ставлення дитини до сім’ї, самооцінку, соціальні ролі. Методи: дитина малює свою сім’ю, аналізуються розташування фігур, розміри, деталі, коментарі дитини. Результат: виявлення емоційних проблем, рівня тривожності, сімейних взаємин.
• Малюнковий тест «Малюнок сім'ї» (Т. Г. Хоментаускас)
• Методика «Кінетичний малюнок сім’ї» (Р. Бернс, С. Кауфман). Дозволяє оцінити соціально-емоційні зв’язки дитини, її ставлення до родини та близьких людей. 
• Методика «Галявина. Чи комфортно дитині в колективі»
• Методика «Мій клас»
• Методика незакінчених речень «Мій клас та мій учитель»
• Методика «Два будиночки»
• Річниця весілля батьків. Діагностика бачення дитиною себе в сімейній системі
• Діагностика прихильності дитини з використанням методики «Малюнок пташиного гнізда»
• Техніка незакінчених речень, яка допоможе в діагностиці та терапії дитячо-батьківських відносин
• Тест колірних переваг М. Люшера
• Методика «Вивчення особливостей реагування в проблемній ситуації»
• Методика «Чарівна паличка»
• Методика «Піктограма»
• Методика «Соціометрія» 
• Проективна методика «Малюнок дерева». Виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні якості.
• Методика «Вибір в дії». Вивчення та оцінка міжособистісних відношень в групі дітей дошкільного віку. Дана методика є одним з дитячих варіантів соціометричної методики.
• Тест Вартегга. Даний тест спрямований на дослідження багатьох факторів: самооцінки, соціальних навичок; амбіцій, активності і способів досягнення мети; внутрішньої стійкості; особливостей особистісних взаємин; ставлення до страхів.
• Методика - Дидактична гра «Мої іграшки». Мета: з'ясувати здатність дитини відстоювати свою особистість у взаємодії з однолітками (відбирає свою іграшку, не поступається стільцем).
• Методика діагностики особистісного розвитку «Частини мого тіла». Для виявлення рівня розвитку самовиявлення.

Методи діагностики готовності до школи дітей старшого дошкільного віку (6-7 років):

• Діагностика готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку (від 5-6 років)
• Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку (Н. М. Стадненко, Т. Д. Ілляшенко, А. Г. Обухівська)
• Експрес-діагностика готовності дитини до навчання у школі (за Ю.З. Гільбухом, С.Л. Коробко, Л.О. Кондратенко)
• Методика вивчення зрілості дітей, що йдуть до першого класу (Галян І. М.)
• Методика визначення актуального стану сформованих соціально психологічних навичок (від 5-7 років)
• Модель оцінки психологічної готовності до навчання у школі Ю. Гільбуха
• Методика «Який я?» (Р.Нємов)
• Методика «Бесіда про школу» (Т.А. Нєжнова)
• Методика «Четвертий зайвий»
• Ігрова методика «Порівняй»
• Методика «Склади за зразком» (модифікований варіант методики Надії Цвіркун)
• Ставлення дитини до однолітків
• Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
• Методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини (Таран О.П.)
• Орієнтований тест «Шкільна зрілість» Керна-Йїрасека (Керна-Йірасика)
• «Готовність до школи» Р. Венгера
• Тест «Чи готовий я до школи?» (автор О.В. Шаповаленко)
• Тест мотиваційної готовності дитини до школи (за Т.Марцинковською)
• Методика «Профіль соціального розвитку дитини» (за Галиною Степановою)
• Методика «Казка» (за Ніною Гуткіною)
• Тест «Що дитина знає про себе, якою уявляє себе» (за Оленою Басіною)
• Тест короткочасної пам’яті та умовиводів
• Ігрова діагностична методика «Чарівні перетворення» (Карабаєва І.І., Савінова Н.В.)
• Визначення рівня розвитку дрібної моторики рук
• Зорово-графічний ґештальт-тест Бендера
• Методика «Що дитина знає про себе, якою себе уявляє» (запропонована Є.З.Басіною)
• Методика «Сходинки»
• Тест «Розвиток самоконтролю»
• Тест на визначення рівня домагань і потреби в досягненні успіху
• Соціометрія для дошкільників Тест «Два будиночки»
• Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
• Методика «Читання казки»
• Методика «Внутрішня позиція школяра» (Н.І. Гуткіної)
• Навчальна мотивація (автор М.Гінзбург)
• Тест «Запам’ятай 10 слів»
• Тест «Впізнавання фігур»
• Тест «Класифікація»
• Методика «Послідовність подій»
• Тест «Аналогії»
• Тест «Знайди будиночок»
• Тест «Обведи контур»
• Тест «Порівняння за формою»
• Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)
• Тест Куглера
• Методика «Звукові схованки»
• Тест «Звуковий аналіз слів»
• Тест «Словниковий запас»
• Тест «Володіння зв’язним мовленням»
• Тест «Графічний диктант»
• Методика «Зразок і правило» (за О. Венгером)
• Тест «Будиночок» (Гуткіної Н.І.)
• Тест «Лабіринт»
• Тест «Розфарбуй малюнок» (Є.Є. Кравцова)
• Методика Л.Красильнікової «Так» і «Ні» не говорити»
• Тест фонематичного слуху
• Тест копіювання безглуздих складів
• Тест словника
• Тест «Поняття про навколишній світ»
• Тест «Узагальнення»
• Тест «Знайди зайве»
• Тест «Просторове уявлення»
• Тест «Кмітливість дитини»
• Тест «Математичні здібності. Арифметичні уміння»
• Тест «Чому не виходить»
• Тест «Намалюй себе»
• Тест для батьків «Чи готова ваша дитина до школи?»
• Анкета для батьків. «Як визначити готовність дитини до школи. Наскільки ваша дитина готова до школи»
• Оцінка особливостей поведінки дитини 6-7 років (анкета для батьків)
• Тест «Ставлення дитини до чужого дорослого» (для батьків і вихователів)
• Тест «Ставлення дитини до однолітків» (для батьків і вихователів)
• Оцінка дорослими невербальної поведінки дитини (за Т.О.Піроженко)
• Діагностика готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку. (Методика складається з одинадцяти інтелектуальних завдань різного змісту)
• Експрес-діагностика готовності дитини до навчання в школі
• Методика вивчення зрілості дітей, що йдуть до першого класу
• Ігрова діагностична методика «Чарівні перетворення»
• Діагностичний комплекс, який складається з: ігрової методики «Четвертий зайвий»; ігрової методики «Порівняй»; діагностичної бесіди
• Методика «Склади за зразком» (модифікований варіант методики Надії Цвіркун)
• Діагностика мотиваційної готовності, Мотиваційна готовність дитини до школи. Тест за т. Д. Марцинковською
• Тест Керна-Йірасика, Тест Керна-Ірасека (діагностика готовності до школи)
• Опитувальник орієнтовного тесту шкільної зрілості Керна-Йірасика (Керна-Ірасека)
• Будиночок (Н.І. Гуткіна) – діагностика розвитку довільної сфери, готовності до школи
• Філіппінський тест для діагностики морфологічної готовності до школи
• Тест на психологічні та соціальну готовність дитини до школи
• Методика «Прогнозний малюнок» (вивчення готовності до школи)

Платформа АІС "Я-ПСИХОЛОГ" є цінним ресурсом для практичних психологів та соціальних педагогів. Система дозволяє проводити психологічні дослідження та отримувати результати тестування в онлайн-режимі. Платформа містить велику кількість психодіагностичних методик та анкетувань, які можна використовувати для проведення психологічних досліджень з різними категоріями людей та для оцінки різних аспектів психічного здоров'я і розвитку людини. Система "Я-ПСИХОЛОГ" дозволяє проводити психологічне тестування онлайн, надаючи зручність як для фахівців, так і для їх респондентів. Платформа пропонує широкий вибір психологічних тестів онлайн українською мовою. Платформа також включає діагностичний мінімум, що допомагає психологам визначити базовий рівень компетенцій у сфері діагностики та розуміння результатів психологічних тестів. Психодіагностичний інструментарій, що пропонується на платформі, може включати різні методи оцінки, що дозволяє забезпечити комплексну інформацію про психічний стан респондентів.