Діагностика для виявлення рівня мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку є важливим етапом роботи психологів і педагогів у закладах дошкільної освіти (ЗДО, ДНЗ). Вона допомагає оцінити мовні навички дитини, виявити можливі проблеми у розвитку мовлення та визначити оптимальні стратегії для їх подолання. Зокрема, такі методи діагностики застосовуються для визначення мовленнєвого розвитку дітей у дошкільних навчальних закладах, дитячих садочках.

Показники мовленнєвого розвитку дитини

Показники мовленнєвого розвитку включають різні аспекти, такі як:

• Фонетико-фонематичний розвиток: здатність дитини правильно вимовляти звуки, розрізняти їх на слух.
• Лексичний запас: обсяг і різноманітність словникового запасу дитини, вміння використовувати слова в правильному контексті.
• Граматична структура мовлення: вміння будувати правильні синтаксичні конструкції, використовувати різні форми слів.
• Зв'язне мовлення: здатність дитини висловлювати свої думки логічно й послідовно, будувати розповіді.
• Темп і ритм мовлення: швидкість мовлення, дотримання пауз і інтонаційного малюнка.

Виявлення відхилень або проблем у кожному з цих показників дозволяє сформувати уявлення про загальний рівень мовленнєвого розвитку.

Діагностика мовного розвитку

Діагностика мовного розвитку проводиться за допомогою різноманітних методик і психологічних тестів, які дозволяють комплексно оцінити стан мовлення дитини. Найпоширеніші методики включають:

• Спостереження за мовленнєвою поведінкою дитини: оцінка спонтанного мовлення у різних ситуаціях, взаємодії з дорослими та однолітками.
• Анкетування та інтерв'ю з батьками: збір інформації про особливості розвитку мовлення вдома, перші ознаки появи мовних труднощів.
• Тестові завдання для дітей: спеціально розроблені завдання для оцінки фонематичного слуху, словникового запасу, граматичних навичок, розуміння мовлення.
• Ігрові методики: використання ігор для оцінки мовленнєвих навичок, таких як опис предметів, побудова простих розповідей.

Психологічні тести та методики для виявлення рівня мовленнєвого розвитку

Особливості проведення психологічної діагностики мовлення

• Комплексний підхід: обстеження має охоплювати всі аспекти мовлення – фонетичний, лексичний, граматичний та комунікативний.
• Індивідуальність: обстеження проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, її вікових та психологічних характеристик.
• Поетапність: діагностика проводиться в декілька етапів – попереднє обстеження, детальне вивчення мовленнєвих порушень, аналіз результатів.

Психологічні діагностичні методики допомагають не тільки виявити мовленнєві порушення, але й забезпечити індивідуалізований підхід до їх корекції, що сприяє гармонійному розвитку мовлення у дітей дошкільного віку.

Основні показники, які оцінюються в процесі психологічної діагностики:

• Словниковий запас (обсяг активного і пасивного словника).
• Фонематичний слух (здатність розрізняти звуки).
• Граматичні навички (правильність використання граматичних конструкцій).
• Звуковимова (правильність вимови окремих звуків).
• Зв’язне мовлення (здатність до побудови логічних, послідовних висловлювань).
• Рівень комунікативної активності (здатність і бажання вступати в мовленнєву взаємодію).
• Мовленнєва пам'ять і увага (здатність запам'ятовувати і виконувати мовленнєві інструкції).

Особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

Діти дошкільного віку мають індивідуальні темпи розвитку мовлення, що залежить від багатьох факторів: спадковості, середовища, стилю виховання, наявності мовного середовища. Важливо своєчасно виявляти відхилення, такі як дислалія (порушення вимови звуків), алалія (затримка мовленнєвого розвитку), або заїкання, щоб почати корекційну роботу.

Отже, діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у закладі дошкільної освіти має бути систематичною і комплексною, включати різні методики, а також враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Це дозволяє створити сприятливі умови для розвитку мовлення та своєчасно коригувати можливі труднощі.

Поради батькам щодо розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Розвиток мовлення у дошкільному віці є важливою складовою загального розвитку дитини. У цей період закладаються основи мовної діяльності, формуються мовні навички, розвивається зв'язне мовлення. Ось кілька порад для батьків, які допоможуть сприяти мовленнєвому розвитку їхніх дітей:

• Спілкуйтесь з дитиною регулярно та активно. Розмовляйте з дитиною про те, що її оточує, пояснюйте значення нових слів, обговорюйте побачене під час прогулянок або перегляду книжок. Це допоможе розширити словниковий запас та розвивати зв'язне мовлення.
• Часто читайте дитині книжки. Вибирайте книжки з цікавими ілюстраціями та простими текстами, що відповідають віку дитини. Читання вголос розвиває розуміння мовлення, збагачує словниковий запас і сприяє розвитку інтересу до книги.
• Використовуйте ігри для розвитку мовлення. Ігри на зразок «Що це?», «Вгадай, що я бачу» допомагають формувати лексичні навички та розвивати вміння описувати предмети, явища або дії. Ігри, в яких потрібно придумувати історії або описувати ситуації, стимулюють зв'язне мовлення.
• Заохочуйте самостійне висловлювання думок. Ставте відкриті запитання, які вимагають розгорнутих відповідей. Наприклад, запитуйте: «Що тобі найбільше сподобалося сьогодні в садочку?» або «Чому тобі подобається ця гра?».
• Звертайте увагу на правильну вимову. Якщо дитина неправильно вимовляє слова, спокійно повторюйте їх правильно, не акцентуючи на цьому уваги, щоб уникнути негативного ставлення до власного мовлення.

Поради вихователям щодо розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Вихователі дитячих садків відіграють важливу роль у розвитку мовлення дошкільнят. Ось кілька порад для організації мовленнєвих занять у закладах дошкільної освіти:

• Включайте мовленнєві вправи в повсякденну діяльність. Організовуйте розмови під час прогулянок, ігор, занять з малювання або ручної праці. Це дозволяє дитині відчувати мову як невід'ємну частину життя.
• Використовуйте вірші, скоромовки, казки. Заучування коротких віршів і скоромовок допомагає розвивати артикуляційний апарат, пам'ять і мовленнєве дихання. Читання та обговорення казок сприяє розвитку зв'язного мовлення.
• Організовуйте театралізовані ігри. Ігри з перевтіленням у різних персонажів стимулюють мовну активність, розвивають уяву та навички діалогу.
• Створюйте умови для індивідуальної мовленнєвої роботи. Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, працювати з тими, хто потребує додаткової уваги, використовуючи спеціальні корекційні методики.
• Залучайте батьків до процесу розвитку мовлення. Проводьте консультації, надавайте рекомендації та поради, як продовжувати мовленнєву роботу вдома.

Розвиток мовлення у дошкільному віці є тривалим і багатогранним процесом, що потребує уваги і підтримки як з боку батьків, так і вихователів. Спільними зусиллями можна забезпечити дитині міцний фундамент для подальшого навчання та спілкування.

Програма розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Програма розвитку мовлення у дітей дошкільного віку спрямована на всебічний розвиток мовленнєвих навичок, які є основою для подальшого навчання та соціальної адаптації. Мета такої програми — забезпечити формування правильного звуковимовного, лексичного, граматичного і зв’язного мовлення.

Основні етапи програми розвитку мовлення:

• Фонетико-фонематичний розвиток: Вправи для тренування правильної вимови звуків. Розвиток фонематичного слуху (розрізнення звуків на слух).
• Збагачення словникового запасу: Ознайомлення з новими словами та поняттями. Робота над правильним вживанням слів у мовленні.
• Розвиток граматичної правильності мовлення: Формування вміння будувати речення. Використання різних граматичних форм та конструкцій.
• Розвиток зв’язного мовлення: Стимулювання до створення зв’язних висловлювань. Складання розповідей за картинками, опис подій та предметів.

Ігри для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

• Ігрова діяльність є найефективнішою формою навчання для дошкільнят. Дидактичні ігри допомагають зробити процес розвитку мовлення цікавим та природним.
• Гра «Що змінилось?». Мета: розвиток уваги та пам’яті, збагачення словникового запасу. Суть гри: показати дитині декілька предметів, потім один предмет прибрати або змінити його положення. Дитина має описати, що саме змінилось.
• Гра «Опиши і вгадай». Мета: розвиток зв’язного мовлення та лексичних навичок. Суть гри: дитина описує якийсь предмет, не називаючи його, а інші діти мають вгадати, що це.
• Гра «Скажи навпаки». Мета: розвиток лексичного запасу, розуміння протилежних понять. Суть гри: вихователь називає слово, а дитина має підібрати до нього антонім (великий — маленький, високий — низький).
• Гра «Закінчи речення». Мета: розвиток зв’язного мовлення та граматичних навичок. Суть гри: дорослий починає речення, а дитина має його закінчити так, щоб воно мало сенс.
• Дидактична гра «Лото з картинками». Мета: розвиток лексичного запасу, зв’язного мовлення. Суть гри: діти знаходять картинку, що відповідає опису вихователя, і пояснюють, чому вона підходить.
• Дидактична гра «Хто як каже?». Мета: розвиток звукового сприйняття та асоціативного мислення. Суть гри: діти мають зобразити голоси різних тварин і сказати, хто так каже.
• Дидактична гра «Склади історію по черзі». Мета: розвиток зв’язного мовлення, логічного мислення. Суть гри: діти по черзі додають фрази до загальної історії, створюючи спільний сюжет.

Вправи для розвитку мовлення дитини

• Вправа «Повтори за мною». Мета: тренування звуковимовних навичок. Суть вправи: дитина повторює за дорослим слова або фрази з певним звуком.
• Вправа «Склади речення». Мета: розвиток граматичних навичок. Суть вправи: дитині пропонують декілька слів, з яких потрібно скласти речення.
• Вправа «Розкажи про картинку». Мета: розвиток зв’язного мовлення. Суть вправи: дитині показують картинку, і вона має описати, що бачить, використовуючи повні речення.
• Вправа «Придумай історію». Мета: розвиток уяви та зв’язного мовлення. Суть вправи: дитина складає коротку історію за заданим початком або сюжетом.
• Артикуляційна гімнастика: вправи для тренування м'язів язика, губ, щелепи, які допомагають у правильній вимові звуків.
• Звуковий аналіз: вправи на розрізнення звуків у словах, їх виділення, підрахунок кількості звуків.
• Вправи на ритм і темп мовлення: повторення слів або фраз у різному ритмі, зі зміною швидкості мовлення.

Розвиток мовлення у дошкільному віці вимагає комплексного підходу, що включає використання ігор, вправ і дидактичних завдань. Це забезпечує всебічний розвиток мовленнєвих навичок та підготовку дитини до навчання у школі.

Ризик виникнення порушень розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Ризик виникнення порушень мовлення у дошкільників залежить від багатьох факторів, які можуть впливати на формування мовленнєвих навичок. До таких факторів належать:

• Біологічні фактори: Ускладнення під час вагітності або пологів (гіпоксія, асфіксія, травми). Спадкові особливості (порушення мовлення у батьків чи інших родичів). Наявність захворювань центральної нервової системи або органів слуху.
• Психологічні та соціальні фактори: Недостатня кількість спілкування з дорослими. Соціально-емоційні стреси або психологічні травми. Психологічна депривація (відсутність належної емоційної підтримки з боку близьких).
• Екологічні фактори: Негативний вплив екологічно небезпечних середовищ. Токсичні впливи (шкідливі звички матері під час вагітності, хімічні речовини).
• Фізичні фактори: Порушення слуху або зору, які ускладнюють сприйняття мовлення. Захворювання, які впливають на артикуляційний апарат (наприклад, порушення прикусу).

Порушення розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Порушення мовлення у дошкільників можуть мати різні прояви та ступінь вираженості. Найбільш поширені види порушень:

• Дислалія: порушення вимови окремих звуків за умови нормального слуху і збереженого артикуляційного апарату. Діти можуть спотворювати, замінювати або пропускати звуки.
• Фонетико-фонематичне недорозвинення (ФФН): характеризується порушенням формування звуковимови і фонематичного сприйняття, що впливає на розуміння та відтворення звуків.
• Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР): проявляється уповільненим формуванням мовленнєвих навичок порівняно з віковою нормою. Мовленнєвий розвиток таких дітей відстає на кілька років.
• Алалія: відсутність або значне недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон мозку. Може бути моторною (утруднення мовлення) або сенсорною (проблеми з розумінням мовлення).
• Дисграфія і дислексія: специфічні порушення письмової та читальної діяльності, які можуть проявитися у старшому дошкільному віці, коли дитина починає опановувати ці навички.
• Ринолалія: спотворення мовлення через неправильне проходження повітря під час вимови звуків, що обумовлено фізичними дефектами піднебіння чи носової перегородки.

Відхилення від норми розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Відхилення від норми мовленнєвого розвитку можуть бути різної вираженості. Основні ознаки відхилень:

• Звуковимовні порушення: дитина не вимовляє або неправильно вимовляє окремі звуки після 4-5 років.
• Невеликий словниковий запас: для 3-річної дитини характерний словниковий запас 800-1000 слів, а для 5-річної — до 2000 слів. Затримка в збагаченні словникового запасу є тривожним симптомом.
• Проблеми з граматичною побудовою речень: порушення вживання відмінків, узгодження слів за родом, числом і відмінком.
• Складнощі зі зв'язним мовленням: діти не можуть складати прості розповіді, переповідати зміст почутої казки або описувати картинки.
• Невідповідність темпів мовлення віковій нормі: занадто швидке або повільне мовлення, часті паузи, заїкання.

Профілактика та корекція порушень мовлення

• Своєчасне виявлення порушень: важливо проводити регулярні обстеження дитини у логопеда та психолога, особливо якщо є ризики виникнення мовленнєвих порушень.
• Логопедичні заняття: корекційна робота з логопедом, яка включає вправи на розвиток звуковимови, фонематичного слуху та зв’язного мовлення.
• Індивідуальна робота з дитиною: заняття з розвитку мовлення вдома за рекомендаціями логопеда, використання дидактичних ігор і вправ.
• Комплексний підхід: залучення психологів, дефектологів, логопедів та лікарів для всебічної корекції та підтримки розвитку дитини.
• Забезпечення мовленнєвого середовища: створення умов для активного спілкування, читання книжок, участі в ігрових ситуаціях.

Порушення мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку потребують своєчасного виявлення та комплексного підходу до корекції. Важливу роль у профілактиці таких порушень відіграє співпраця батьків, педагогів і спеціалістів.

Корекційні програми розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

Корекційні програми для розвитку мовлення у дошкільників спрямовані на виявлення та виправлення мовленнєвих порушень, стимулювання мовленнєвої активності та поліпшення загального розвитку дитини. Такі програми зазвичай розробляються на основі сучасних логопедичних методик і включають різноманітні вправи, ігри та заняття.

Основні цілі корекційних програм:

• Корекція звуковимови: усунення порушень вимови окремих звуків або груп звуків (наприклад, свистячих, шиплячих, сонорних).
• Розвиток фонематичного слуху: поліпшення здатності розрізняти звуки на слух, що є основою для подальшого опанування письма і читання.
• Збагачення словникового запасу: поповнення активного і пасивного словника дитини новими словами, вивчення правильного їх вживання.
• Формування граматично правильного мовлення: розвиток навичок правильного використання граматичних конструкцій, узгодження слів у реченні.
• Розвиток зв’язного мовлення: стимулювання формування зв’язних висловлювань, складання коротких розповідей, описів, історій.

Перелік корекційних програм для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

• Програма «Корекція звуковимови»: Зосереджується на правильній артикуляції звуків, виправленні спотвореної вимови та формуванні чіткого звуковимовного ряду. Включає вправи з артикуляційної гімнастики, тренування звуків у складах, словах та реченнях.
• Програма «Фонетико-фонематичний розвиток»: Спрямована на розвиток здатності дитини розрізняти звуки, їх аналіз і синтез. Включає вправи на впізнавання звуків у словах, визначення місця звука в слові (початок, середина, кінець).
• Програма «Збагачення словникового запасу»: Пропонує завдання на вивчення нових слів, розуміння їх значення та активне використання у мовленні. Може включати тематичні заняття за категоріями (наприклад, «Тварини», «Фрукти і овочі», «Одяг»).
• Програма «Розвиток зв’язного мовлення»: Орієнтована на формування зв’язних висловлювань, здатності складати розповіді за картинками, переказувати прочитане чи почуте. Включає різноманітні мовленнєві ігри, розповіді за запитаннями, складання історій за сюжетними картинками.
• Програма «Логопедичні заняття з елементами ігрової діяльності»: Використовує гру як основний метод для корекції мовленнєвих порушень. Включає дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізовані вистави, що стимулюють мовну активність.
• Програма «Розвиток граматичної будови мовлення»: Містить завдання на опанування правил узгодження слів у реченні, правильне вживання відмінків, чисел, родів. Вправи з формування складних речень, доповнення речень, вибір правильних словоформ.
• Програма «Корекція мовленнєвого дихання і голосу»: Спрямована на розвиток правильного мовленнєвого дихання, поліпшення сили і тембру голосу. Включає вправи на дихання, тренування голосових зв'язок, вивчення ритмічних віршів для розвитку мовленнєвого темпу.

Етапи реалізації корекційних програм:

• Діагностика мовленнєвих порушень: проводиться попереднє обстеження дитини логопедом або психологом для визначення типу і ступеня мовленнєвих порушень.
• Планування індивідуальної корекційної програми: розробляється програма, яка враховує індивідуальні потреби та рівень розвитку дитини.
• Реалізація програми: систематичні заняття, які проводяться з дитиною в умовах дошкільного закладу або вдома.
• Моніторинг результатів: регулярне оцінювання успіхів дитини, коригування програми за потреби.

Особливості організації корекційної роботи

• Індивідуальний підхід: програми розробляються з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.
• Ігрова форма занять: використання ігрових методів і прийомів для залучення дитини до активної участі.
• Комплексність підходу: поєднання різних видів діяльності (мовленнєві, рухові, сенсорні вправи).
• Співпраця з батьками: залучення батьків до корекційного процесу, надання рекомендацій щодо вправ і ігор для домашнього використання.

Корекційні програми для розвитку мовлення допомагають не лише виправити мовленнєві порушення, а й забезпечити гармонійний розвиток мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку, що є важливим етапом підготовки до шкільного навчання.

Діагностика мовленнєвого розвитку у дошкільників спрямована на виявлення відхилень від норми та порушень мовлення, а також на оцінку рівня сформованості мовленнєвих навичок. Існує багато методик і тестів, які допомагають визначити стан мовленнєвого розвитку дітей. Психологічна діагностика розвитку мови, вимови у дітей дошкільного віку має на меті оцінити рівень сформованості мовних навичок, виявити можливі порушення і визначити їхній вплив на загальний розвиток дитини. Важливим аспектом є комплексний підхід, який включає обстеження різних компонентів мовлення (фонетики, лексики, граматики, зв'язного мовлення) та використання психологічних методик для аналізу. Мовленнєвий розвиток дітей тісно пов'язаний з їх загальним психічним розвитком, тому для виявлення порушень мови важливо застосовувати методики, які враховують індивідуальні особливості дитини, її когнітивні, соціальні та емоційні здібності.

Діагностики розвитку мовлення в закладах дошкільної освіти (ЗДО, ДНЗ, садочку):

• Назви слова
• Розкажи за картинкою
• Методика «Однина-множина»
• Методика «Розповідь за серією сюжетних картинок»
• Методика «Звукова культура мовлення»
• Методика «Антоніми»
• Методика «Назви іграшки та предмети» (для визначення рівня розвитку активного словника)
• Методика «Зміни слово за числом» (для визначення рівня розвитку граматичних умінь)
• Методика «Хто це?» (для визначення рівня розвитку комунікативного мовлення)
• Методика «Знайди відмінність у словах» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика «Словниковий запас»
• Тест «Володіння зв'язним мовленням» (С. Максименко)
• Методика Визначення словникового запасу (І. Архіпова)
• Кольоровий тест ставлень
• Методика «Вибір в дії»
• Методика «Опиши улюблену іграшку» (для визначення рівня розвитку зв’язного мовлення)
• Методика «Який? Яка? Яке?» (для визначення рівня граматичної правильності мовлення) (вміння добирати ознаки та узгоджувати їх з іменниками)
• Методика «Назви перший звук у слові» (для визначення рівня розвитку фонематичного слуху)
• Методика вивчення сприйняття мовлення дітьми 6-7 років
• Методика Л.С. Волкової та Т.А. Фотекової: спрямована на вивчення фонематичних навичок, здатності дитини розрізняти й правильно вимовляти звуки.
• Методика «Розкажи казку»: оцінює зв'язне мовлення шляхом аналізу здатності дитини будувати розповідь за картинками.
• Тести на словниковий запас: оцінюють обсяг і різноманітність слів, які дитина використовує в активному мовленні.
• Методика «Обстеження зв'язного мовлення» (О.Є. Соботович). Мета: оцінка розвитку зв'язного мовлення дитини, її здатності до формування повноцінних висловлювань. Процедура: дитині пропонують скласти розповідь на основі серії сюжетних картинок, переказати почуте або скласти опис за картинками. Показники: послідовність, логічність висловлювань, використання граматичних структур, здатність вибудовувати зв’язну розповідь.
• Тест «Просте речення» (методика О.Є. Соботович). Мета: визначення вміння дитини складати прості речення на основі демонстрації картинок або запитань логопеда. Процедура: логопед показує дитині картинки або запитує, що відбувається на зображенні, дитина відповідає повними реченнями. Показники: здатність будувати речення, відповідність речення граматичним нормам.
• Методика «Мовленнєві асоціації» (за Л.С. Виготським). Мета: виявлення здатності дитини до асоціативного мислення, яке є важливим елементом мовленнєвої діяльності. Процедура: дитині пропонують назвати слова, пов’язані з певною категорією або предметом (наприклад, назвати предмети, які знаходяться в кімнаті, або слова, пов’язані з тваринами). Показники: кількість і якість асоціацій, правильність вживання слів, здатність до узагальнення.
• Методика «Кольорові кубики» (за Л.С. Виготським). Мета: дослідження здатності дитини виконувати мовленнєві інструкції, що тісно пов’язано з розвитком мовленнєвої пам’яті і уваги. Процедура: дитині дають завдання виконати дію з кубиками за вказівкою дорослого (наприклад, покласти червоний кубик на синій). Показники: здатність розуміти і виконувати мовленнєві інструкції, розвиток мовленнєвого розуміння.
• Проективна методика «Малюнок сім’ї». Мета: вивчення рівня емоційно-мовленнєвого розвитку та комунікативних навичок дитини через малюнкову діяльність. Процедура: дитина малює свою сім'ю, а психолог проводить бесіду за малюнком, задаючи запитання. Показники: здатність дитини висловлювати свої думки мовленнєво, комунікативні навички, структура висловлювань.
• Тест «Незавершені речення». Мета: дослідження рівня граматичних навичок і когнітивної гнучкості. Процедура: дитині пропонують доповнити незавершені речення, використовуючи логіку та граматичні правила. Показники: здатність будувати зв'язні висловлювання, використання правильної граматики, розуміння смислових зв'язків у реченнях.
• Тест «Аналіз слів» (Лурія – Рубінштейн). Мета: оцінка рівня когнітивного розвитку через аналіз структури слова та його значення. Процедура: дитина отримує завдання на розбір слова за його складовими частинами (наприклад, визначити кількість складів, звуків). Показники: рівень розуміння фонематичної структури слова, когнітивна здатність до аналізу.
• Тест «Лексико-граматичні структури». Мета: оцінка здатності дитини правильно використовувати різні граматичні форми і структури. Процедура: дитині пропонують змінити форму слова (однина на множину, зміна відмінка) або скласти речення з певними граматичними елементами. Показники: правильність вживання граматичних форм, гнучкість граматичних конструкцій.
• Методика «Обстеження фонематичного слуху» (за Д.Б. Ельконіним). Мета: дослідження здатності дитини розрізняти фонеми, що впливає на формування правильної звуковимови. Процедура: дитині пропонують завдання на впізнавання звуків у словах, виділення окремих звуків із слів, розрізнення схожих звуків. Показники: точність фонематичного аналізу, здатність розрізняти подібні звуки, правильність звукового аналізу слів.
• Методика діагностики розвитку мовленнєвої активності. Мета: визначення рівня активного використання мовлення у спілкуванні. Процедура: спостереження за мовленнєвою активністю дитини у вільному спілкуванні або під час виконання завдань. Показники: частота мовленнєвих висловлювань, ініціативність у спілкуванні, здатність до діалогу.
• Шкала розвитку мовлення (за Г. Лурією). Мета: комплексна оцінка мовленнєвого розвитку за віковими нормами. Процедура: тестування на розуміння мовлення, активне використання мовних структур, оцінка звуковимови, словникового запасу, граматики. Показники: рівень відповідності мовленнєвого розвитку віковим нормам.
• Методика «Обстеження мовленнєвого розвитку» (Л. С. Волкова) - Тест "Аналіз мовленнєвого розвитку дитини" (за Л.С. Волковою). Мета: комплексна оцінка мовленнєвого розвитку, включаючи звуковимову, лексико-граматичні навички, зв’язне мовлення. Визначення рівня сформованості мовленнєвих навичок у дошкільника. Процедура: передбачає оцінку різних аспектів мовлення – звуковимови, лексико-граматичних умінь, зв'язного мовлення. Дитині пропонуються різноманітні завдання, наприклад, називати предмети, складати речення, повторювати слова і речення. Показники: рівень мовленнєвого розвитку за кожним компонентом, наявність відхилень від вікових норм.
• Методика «Лексико-семантичне обстеження» (Н. І. Гавриш). Мета: оцінити активний і пасивний словниковий запас дитини, розуміння значень слів. Процедура: дитині пропонується назвати предмети за картинками, підібрати слова-синоніми або антоніми, скласти розповідь за заданими словами. Показники: обсяг і точність використання лексики, здатність до семантичного узагальнення.
• Діагностика фонематичного сприйняття та слуху. Мета: визначення здатності дитини розрізняти фонеми рідної мови. Процедура: дитині пропонують визначити перший звук у слові, знайти "зайвий" звук у ряді слів, повторити ряд складів або слів із подібними звуками. Показники: здатність правильно розрізняти звуки, що особливо важливо для формування навичок читання і письма.
• Методика «Аналіз зв'язного мовлення» (Л. С. Тихеєва). Мета: оцінити вміння дитини будувати зв'язні висловлювання, логічно складати розповіді. Процедура: дитині пропонується скласти розповідь за картинками або переказати короткий текст. Можуть бути використані сюжетні серії малюнків для стимуляції мовленнєвої активності. Показники: послідовність висловлювань, використання граматично правильних конструкцій, повнота розповіді.
• Методика «Дослідження мовленнєвого дихання та голосу». Мета: оцінка мовленнєвого дихання, сили голосу, його тембру, наявності порушень у мовленнєвому ритмі. Процедура: дитині пропонують виконати вправи на дихання, наприклад, довге видування повітря, повторення звуків або слів на видиху. Показники: правильність дихання, ритмічність, сила та тембр голосу.
• Методика діагностики моторних аспектів мовлення. Мета: перевірка стану артикуляційного апарату та його рухливості. Процедура: дитині пропонують виконати різні артикуляційні вправи (наприклад, висунути язик, підняти його до верхньої губи). Показники: рухливість органів артикуляції, координація рухів мовних органів.
• Тест «Логопедичне обстеження». Оцінює всі компоненти мовленнєвої діяльності: звуковимову, фонематичний слух, лексико-граматичні навички та зв'язне мовлення. Виявляє такі порушення, як дислалія, дизартрія, ринолалія, затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР), алалія та інші.
• Методика «Діагностика затримки мовленнєвого розвитку (ЗМР)». Оцінює затримки в оволодінні мовленнєвими навичками, що проявляються у віковій невідповідності мовленнєвих показників. Проводиться комплексне обстеження всіх аспектів мовлення.
• Тест «Скринінг порушень мовлення». Використовується для попереднього виявлення мовленнєвих проблем. Передбачає оцінку основних показників мовленнєвого розвитку (артикуляції, словникового запасу, зв'язного мовлення).
• Методика обстеження звуковимови. Мета: визначення правильності вимови звуків, виявлення дефектів звуковимови (дислалії). Процедура: дитині пропонують вимовити окремі звуки, склади, слова та речення з різними звуками. Логопед оцінює, чи правильно дитина вимовляє кожен звук. Показники: правильність або спотворення вимови звуків, заміна або пропуск звуків.
• Методика діагностики фонематичного слуху. Мета: оцінка здатності дитини розрізняти звуки на слух. Процедура: дитині пропонують впізнавати звуки, визначати місце звука у слові (на початку, в середині або в кінці), вибирати картинки, назви яких починаються на заданий звук. Показники: точність розпізнавання звуків, здатність розрізняти подібні звуки.
• Методика «Обстеження рівня розвитку словникового запасу». Мета: визначення обсягу активного і пасивного словника дитини. Процедура: дитині пропонують називати предмети, дії, ознаки за картинками, складати речення зі словами, що їй пропонуються. Показники: кількість відомих слів, точність вживання слів у мовленні.
• Методика обстеження граматичної будови мовлення. Мета: оцінка рівня сформованості граматичних навичок (узгодження слів, використання відмінків, чисел, родів). Процедура: дитині пропонують завдання на доповнення речень, зміни словоформ, використання різних граматичних конструкцій. Показники: правильність граматичних форм, наявність помилок.
• Методика діагностики зв’язного мовлення. Мета: визначення здатності дитини будувати зв’язні висловлювання, переказувати тексти, описувати картинки. Процедура: дитині пропонують скласти розповідь за серією картинок, переказати короткий текст, відповісти на запитання, що стимулюють розвиток зв’язного мовлення. Показники: послідовність викладу, повнота розповіді, логічність висловлювання.
• Методика «Обстеження артикуляційного апарату». Мета: перевірка стану органів артикуляції (язика, губ, піднебіння) та їх рухливості. Процедура: дитині пропонують виконати різні артикуляційні вправи (наприклад, висунути язик, зробити його широким і вузьким). Показники: наявність або відсутність порушень рухливості артикуляційного апарату.
• Діагностики розвитку мови, мовлення, читання і письма.
• Діагностика розуміння значення слів.
• Діагностика використання прикметників і дієслів у мові.
• Діагностика вміння виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки в реченні.
• Діагностика ролі ілюстрації в розумінні казки.
• Методика комплексної діагностики мови і мовлення дошкільників.
• Діагностика фонематичного слуху дітей 4–6 років.
• Діагностика словникового розвитку дітей.
• Методи діагностики експресивного мовлення.

Діагностика порушень мовлення у дітей дошкільного віку потребує систематичного підходу та застосування кількох методик для отримання повної картини мовленнєвого розвитку дитини. Психологічні методики допомагають виявити, як дитина використовує мовлення в різних ситуаціях, та вказують на можливі причини порушень, які можуть бути пов'язані не тільки з мовними аспектами, а й з когнітивними чи емоційними труднощами.  Це дозволяє розробити індивідуальний план корекційної роботи, який враховує особливості дитини і допомагає успішно виправити мовленнєві порушення.

Платформа АІС "Я-ПСИХОЛОГ" є цінним ресурсом для практичних психологів та соціальних педагогів. Система дозволяє проводити психологічні дослідження та отримувати результати тестування в онлайн-режимі. Платформа містить велику кількість психодіагностичних методик та анкетувань, які можна використовувати для проведення психологічних досліджень з різними категоріями людей та для оцінки різних аспектів психічного здоров'я і розвитку людини. Система "Я-ПСИХОЛОГ" дозволяє проводити психологічне тестування онлайн, надаючи зручність як для фахівців, так і для їх респондентів. Платформа пропонує широкий вибір психологічних тестів онлайн українською мовою. Платформа також включає діагностичний мінімум, що допомагає психологам визначити базовий рівень компетенцій у сфері діагностики та розуміння результатів психологічних тестів. Психодіагностичний інструментарій, що пропонується на платформі, може включати різні методи оцінки, що дозволяє забезпечити комплексну інформацію про психічний стан респондентів.