Сенсорно-перцептивний і сенсорно-пізнавальний розвиток у дітей дошкільного віку відіграє ключову роль у формуванні їхньої здатності до сприйняття навколишнього світу, аналізу інформації та розвитку пізнавальної активності. Діагностика цих сфер спрямована на визначення рівня розвитку сенсорних здібностей, таких як здатність сприймати, розрізняти та класифікувати об’єкти за їхніми властивостями. Діагностика сенсорно-перцептивного розвитку у дітей дошкільного віку спрямована на виявлення рівня розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дитини, аналіз її можливостей у сфері сенсорного сприйняття.

Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини

Сенсорно-перцептивний розвиток дитини дошкільного віку є ключовим етапом її загального розвитку. Ця сфера охоплює формування здатності до сприйняття, аналізу та синтезу сенсорної інформації, отриманої через органи чуття. Особливості перцептивного розвитку дитини дошкільного віку полягають у поступовому вдосконаленні таких процесів, як розпізнавання форм, кольорів, розмірів, просторових співвідношень та їх інтеграція в загальну картину навколишнього світу. Сенсорно-пізнавальний розвиток дітей відбувається в умовах взаємодії з навколишнім світом. Дошкільники вчаться класифікувати предмети, виявляти закономірності та робити висновки на основі отриманої інформації. Це забезпечує їхню готовність до навчальної діяльності та формування базових пізнавальних компетентностей.

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дошкільника

Сенсорно-перцептивна сфера дитини є основою для розвитку пізнавальних здібностей, що сприяють орієнтації у навколишньому світі та формуванню уявлень про нього. У процесі сенсорного розвитку дітей молодшого дошкільного віку відбувається удосконалення органів чуття, формування навичок сприйняття об'єктів та явищ, їх систематизація і аналіз.

Сенсорно-пізнавальний простір розвитку здібностей

Для ефективного розвитку сенсорно-перцептивної сфери дітей дошкільного віку важливо створити сенсорно-пізнавальний простір, який включає різноманітні стимулюючі матеріали. До таких матеріалів належать предмети різної форми, текстури, кольору, звуку, ваги, які сприяють збагаченню сенсорного досвіду.

Основні завдання діагностики сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери:

• Оцінка сенсорного розвитку: Виявлення рівня розвитку зорового, слухового, тактильного, нюхового та смакового сприйняття.
• Аналіз перцептивних процесів: Оцінювання здатності дітей розрізняти форму, колір, розмір та інші властивості предметів.
• Визначення пізнавальних здібностей: Вивчення уміння дітей класифікувати об’єкти, визначати їх спільні та відмінні риси.
• Виявлення можливих труднощів: Рання діагностика сенсорних порушень, які можуть вплинути на подальше навчання та розвиток.

Методи діагностики сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери

Для діагностики сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку використовуються такі методи:

Спостереження

• Аналіз поведінки дитини під час гри, взаємодії з предметами, спілкування.
• Вивчення способів, якими дитина досліджує та сприймає навколишній світ.

Тестування

• Діагностичні завдання на сприйняття форми та кольору: дитині пропонують знайти предмет певного кольору чи форми серед інших.
• Завдання на просторове сприйняття: збирання пазлів, конструкторів або визначення положення об’єктів у просторі.

Дидактичні ігри

• Використання ігор, спрямованих на розвиток сенсорних навичок, наприклад, «Знайди за кольором», «Відчуй і назви», «Хто звучить?».

Бесіди та інтерактивні заняття

• Запитання про властивості предметів, які дитина бачить або торкається, наприклад: «Який це предмет? Що ти про нього знаєш?»

Оцінка моторно-сенсорної координації

• Завдання на співпрацю руху і сенсорного сприйняття, наприклад, малювання, обведення контурів, складання геометричних фігур.

Критерії оцінки розвитку:

• Зорове сприйняття: здатність розрізняти кольори, форми, розміри предметів.
• Слухове сприйняття: вміння розпізнавати звуки, визначати джерело звуку.
• Тактильне сприйняття: розпізнавання текстур, матеріалів на дотик.
• Просторове сприйняття: здатність орієнтуватися у просторі, визначати положення об’єктів відносно одне одного.
• Пізнавальна активність: уміння класифікувати, групувати предмети за спільними ознаками.

Таким чином, цілеспрямована діагностика та організація сенсорно-пізнавального простору є важливими компонентами формування сенсорно-перцептивної сфери у дітей дошкільного віку. Вона слугує фундаментом для подальшого інтелектуального та емоційного розвитку дитини. Діагностика сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку є важливою умовою для забезпечення гармонійного розвитку дитини та її успішності в майбутньому навчанні.

Поради батькам щодо розвитку сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери у дітей дошкільного віку

Сенсорно-перцептивний розвиток дитини в дошкільному віці є основою для формування її пізнавальних здібностей. Для стимулювання цього процесу важливо створити вдома сенсорно-пізнавальний простір.

Створення середовища:

• Використовуйте різноманітні іграшки з натуральних матеріалів різної текстури, ваги та форми.
• Забезпечте доступ до предметів, які розвивають різні органи чуття, таких як м’які тканини, дзеркала, дзвінки та кубики.

Сенсорні ігри:

• Грайте у «впізнай предмет» із закритими очима. Дитина має торкатися предметів і вгадувати їх форму чи матеріал.
• Використовуйте кольорові пазли або мозаїки для розвитку сприйняття кольорів.

Розвиток просторового сприйняття:

• Запропонуйте дитині зібрати конструктори чи пазли, які потребують складання за зразком.
• Грайте у «лабіринти» або прокладайте шляхи для іграшкових машинок.

Заняття на свіжому повітрі:

• Організовуйте прогулянки, де дитина може спостерігати природу, чути різні звуки (шум вітру, спів птахів), торкатися рослин.

Художня діяльність:

• Малюйте разом пальчиковими фарбами, глиною, крейдою. Це стимулює не лише тактильне, а й візуальне сприйняття.

Поради вихователям щодо розвитку сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери у дітей дошкільного віку

У дитячому садку розвиток сенсорно-перцептивної сфери потребує систематичного підходу.

Організація сенсорно-пізнавального простору:

• Оснастіть групу куточком сенсорного розвитку з різними матеріалами: піском, водою, сенсорними панелями, дидактичними іграми.
• Використовуйте кольорові килимки з малюнками, які допомагають дітям вивчати форми, розміри, орієнтуватися у просторі.

Проведення тематичних ігор:

• Включайте в програму ігри на розвиток сенсорного сприйняття: «Знайди за кольором», «Сортуємо за розміром».
• Розвивайте перцептивні здібності за допомогою завдань на пошук відмінностей між предметами.

Розвиток мовлення через сенсорну діяльність:

• Під час занять описуйте властивості предметів: «Який м’ячик? Круглий, червоний, м’який».
• Використовуйте загадки й вірші, які стимулюють слухове сприйняття.

Спільні творчі заняття:

• Організовуйте заняття з малювання, ліплення чи аплікації, де діти можуть експериментувати з формами, кольорами, матеріалами.
• Використовуйте техніки «експериментування з матеріалами», наприклад, створення фактурних зображень за допомогою природних об’єктів.

Залучення ігор із рухом:

• Розвивайте сенсорно-пізнавальні здібності через рухливі ігри: стрибки по «кольорових острівцях», прокладання маршрутів через перешкоди.
• Грайте в ігри, які вимагають орієнтації у просторі, наприклад, «Сховай і знайди».

Ефективний сенсорно-перцептивний розвиток можливий лише за умови співпраці батьків і вихователів. Батькам важливо ділитися з вихователями спостереженнями за успіхами дитини вдома, а вихователі можуть надавати рекомендації щодо підтримки сенсорно-пізнавального простору в домашніх умовах.

Спільна діяльність і увага до розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дозволить забезпечити гармонійний розвиток дитини, її готовність до пізнання світу та навчання.

Ігри для сенсорно-перцептивного розвитку:

• «Чарівний мішечок». Мета: Розвиток тактильного сприйняття. Матеріали: Невеликий мішечок із різними предметами (ґудзики, кульки, шишки, кубики). Хід гри: Дитина опускає руку в мішечок і на дотик визначає, що це за предмет.
• «Вгадай за запахом». Мета: Розвиток нюхового сприйняття. Матеріали: Баночки або мішечки з ароматами (кориця, кава, ваніль, лимон). Хід гри: Дитина вдихає аромат і намагається визначити, що це.
• «Кольорове доміно». Мета: Формування зорового сприйняття. Матеріали: Доміно з кольоровими картинками. Хід гри: Дитина з’єднує частини доміно, підбираючи картинки однакового кольору.
• «Пісочниця для пальчиків». Мета: Розвиток тактильного відчуття та моторики. Матеріали: Лоток із піском, крупами або кінетичним піском. Хід гри: Дитина малює пальчиками в піску або шукає заховані в ньому предмети.
• «Голосові ланцюжки». Мета: Розвиток слухового сприйняття. Матеріали: Звукові інструменти або предмети, що видають звуки (дзвіночки, барабан, каструлі). Хід гри: Дитина слухає звуки і повторює їх за допомогою аналогічних предметів.

Ігри для сенсорно-пізнавального розвитку:

• «Сортуємо за ознаками». Мета: Навчання класифікації предметів. Матеріали: Набір предметів різного кольору, форми або розміру (ґудзики, кубики). Хід гри: Дитина сортує предмети за кольором, розміром або формою.
• «Що зайве?». Мета: Формування логічного мислення. Матеріали: Картинки із зображенням предметів, серед яких є зайвий. Хід гри: Дитина визначає, який предмет зайвий, і пояснює, чому.
• «Маленький архітектор». Мета: Розвиток просторового мислення. Матеріали: Конструктори або кубики. Хід гри: Дитина будує за зразком або за власною уявою вежі, будиночки тощо.
• «Де чий будиночок?». Мета: Розвиток просторового орієнтування. Матеріали: Іграшкові будиночки та фігурки тварин або людей. Хід гри: Дитина розміщує фігурки в будиночках відповідно до умов (наприклад, «собака живе в синьому будиночку»).
• «Порахуй і знайди». Мета: Розвиток уваги і вміння рахувати. Матеріали: Картинки із зображенням предметів у різній кількості. Хід гри: Дитина рахує предмети на зображенні та порівнює їх кількість між різними групами.

Вправи для сенсорно-перцептивного розвитку:

• «Шлях лабіринтом». Мета: Розвиток зорової координації. Матеріали: Картки-лабіринти. Хід вправи: Дитина проводить пальцем або олівцем шлях через лабіринт.
• «Відчуй і назви». Мета: Розвиток тактильного сприйняття. Матеріали: Різні предмети або текстури (оксамит, дерево, метал). Хід вправи: Дитина на дотик визначає, що це за матеріал, і називає його властивості.

Вправи для сенсорно-пізнавального розвитку:

• «Знайди пару». Мета: Розвиток пам’яті та логіки. Матеріали: Картки з парами предметів. Хід вправи: Дитина шукає та з’єднує пари, наприклад, «ложка — тарілка», «сонце — місяць».
• «Вгадай за тінню». Мета: Розвиток асоціативного мислення. Матеріали: Картки з тінями предметів. Хід вправи: Дитина визначає, який предмет залишив тінь.
• «Що було спочатку?». Мета: Формування послідовного мислення. Матеріали: Картки із серіями малюнків (наприклад, виростання квітки). Хід вправи: Дитина розставляє малюнки у правильній послідовності.

Ці ігри та вправи сприяють всебічному розвитку сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери дітей дошкільного віку, забезпечуючи гармонійне формування пізнавальних та сенсорних здібностей.

Ризик виникнення порушень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку у дітей дошкільного віку

Причини та фактори ризику

Порушення сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку можуть виникати внаслідок впливу внутрішніх і зовнішніх факторів:

Біологічні фактори:

• Генетичні порушення або спадкові хвороби.
• Ураження центральної нервової системи (ЦНС) у перинатальний період.
• Недоношеність або мала маса тіла при народженні.
• Ускладнення вагітності, пологів (гіпоксія, родові травми).

Соціальні фактори:

• Нестача сенсорного стимулювання в сімейному середовищі.
• Відсутність умов для дослідницької діяльності (забіднений сенсорно-пізнавальний простір).
• Невідповідність виховних підходів до потреб дитини (гіперопіка або, навпаки, нехтування).

Психологічні фактори:

• Тривожність або хронічний стрес у сім’ї.
• Відсутність емоційного контакту з дорослими.

Екологічні фактори:

• Вплив несприятливих умов довкілля (забруднення, шум, надмірна ізоляція).
• Використання електронних пристроїв замість традиційних форм сенсорного розвитку (ігри, читання, прогулянки).

Ознаки відхилень від норми сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку:

Сенсорно-перцептивні порушення:

• Зорові порушення: труднощі у розпізнаванні форм, кольорів, об’єктів.
• Слухові порушення: відсутність реакції на звуки, нерозпізнавання джерел звуку.
• Тактильні порушення: гіперчутливість або недостатня реакція на дотики.
• Просторове сприйняття: складнощі в орієнтації у просторі, нездатність визначати положення об’єктів.

Сенсорно-пізнавальні порушення:

• Зниження здатності класифікувати об’єкти за ознаками (колір, форма, розмір).
• Труднощі у встановленні причинно-наслідкових зв’язків.
• Погано розвинена здатність до аналізу та синтезу.
• Недостатній розвиток логічного та образного мислення.

Види відхилень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку:

Затримка розвитку сенсорно-перцептивної сфери:

• Характеризується повільним формуванням базових здібностей до сприйняття.

Дефіцит окремих сенсорних функцій:

• Часткові порушення, наприклад, проблеми лише зі слуховим чи зоровим сприйняттям.

Комплексні порушення:

• Поєднання сенсорних і когнітивних порушень, які утруднюють пізнавальну діяльність.

Наслідки порушень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку:

Психологічні:

• Зниження самооцінки через невдачі у виконанні завдань.
• Труднощі в соціалізації, відчуття відчуження серед однолітків.

Освітні:

• Проблеми з підготовкою до школи.
• Затримка у формуванні навичок письма, читання та рахунку.

Фізичні:

• Порушення дрібної моторики, загальної координації рухів.

Діагностика порушень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку:

Для виявлення відхилень у сенсорно-перцептивному та сенсорно-пізнавальному розвитку важливо проводити комплексну діагностику:

• Спостереження за поведінкою дитини в природному середовищі.
• Тестування сенсорних функцій (оцінка зору, слуху, дотику).
• Психолого-педагогічне обстеження для визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей.
• Консультація вузьких спеціалістів: офтальмолога, отоларинголога, невропатолога, психолога.

Шляхи подолання та профілактика порушень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку:

Створення сенсорно-пізнавального середовища:

• Насичення простору предметами для розвитку зору, слуху, дотику (кольорові іграшки, музичні інструменти, сенсорні панелі).

Раннє втручання:

• Проведення корекційних програм за участю фахівців (логопеда, дефектолога, психолога).

Розвиток через гру:

• Застосування ігор для стимулювання сприйняття та пізнавальної активності.

Сенсорні тренінги:

• Використання спеціальних вправ для розвитку слуху, зору, дотику та просторового мислення.

Підтримка сім’ї:

• Надання рекомендацій батькам щодо взаємодії з дитиною, створення умов для повноцінного розвитку.

Раннє виявлення та корекція відхилень від норми в сенсорно-перцептивному та сенсорно-пізнавальному розвитку дозволяє уникнути подальших труднощів у навчанні й соціалізації дитини.

Перелік корекційних програм для розвитку сенсорно-перцептивної та сенсорно-пізнавальної сфери дітей дошкільного віку:

• Програма розвитку сенсорно-перцептивної сфери «Світ сенсорних відчуттів». Мета: Стимулювання та гармонізація розвитку базових сенсорних функцій (зір, слух, дотик, нюх, смак). Основні напрямки: Ігри з розпізнавання кольорів, форм, текстур. Розвиток слухового сприйняття через музичні вправи. Стимуляція тактильного відчуття за допомогою сенсорних панелей і мішечків із різними матеріалами. Інструменти: Сенсорні набори, пазли, мозаїки, тактильні доріжки.
• Програма «Доторкнися до світу». Мета: Покращення тактильного та моторного сприйняття. Зміст: Робота з кінетичним піском, глиною, крупами. Ігри на розвиток дрібної моторики (перекладання дрібних предметів пінцетом, нанизування намистин). Малювання пальцями, розфарбовування текстурних малюнків.
• Програма «Маленький дослідник». Мета: Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей через дослідницьку діяльність. Завдання: Навчання класифікації предметів за різними ознаками. Ознайомлення з властивостями матеріалів (наприклад, вода, пісок, каміння). Виконання простих експериментів (виявлення плавучості, розчинності тощо).
• Програма «Веселий музикант». Мета: Формування слухового сприйняття та музичних здібностей. Напрямки: Гра на музичних інструментах (трикутник, барабан, ксилофон). Розпізнавання звуків природи та побутових звуків. Виконання ритмічних вправ і пісень.
• Програма розвитку зорового сприйняття «Барвистий світ». Мета: Покращення сприйняття кольору, форми та просторових характеристик об’єктів. Зміст програми: Ігри з сортування предметів за кольором, формою, розміром. Виконання вправ з оптичними ілюзіями та лабіринтами. Складання геометричних візерунків із мозаїки.
• Програма корекції просторового сприйняття «Мандрівка у просторі». Мета: Поліпшення орієнтації у просторі. Завдання: Виконання рухливих ігор на розпізнавання напрямків (ліво, право, вперед, назад). Робота з картами та планами (наприклад, малювання маршрутів). Виконання вправ з пазлами та 3D-конструкторами.
• Програма «Знайомство з навколишнім світом». Мета: Розвиток пізнавальної активності через дослідження навколишнього середовища. Напрямки роботи: Ознайомлення з природними об’єктами (листя, квіти, каміння). Виконання завдань на порівняння та класифікацію природних матеріалів. Розгляд властивостей повітря, води, піску через практичні ігри.
• Програма «Розумні ручки». Мета: Розвиток дрібної моторики у поєднанні з тактильним і зоровим сприйняттям. Методика: Виконання аплікацій з різних матеріалів. Вправи на з’єднання точок, обведення контурів. Заняття зі складання орігамі або моделювання з пластиліну.
• Програма «Логічні сходинки». Мета: Розвиток логічного мислення та когнітивних навичок. Зміст: Ігри «Що зайве?», «Знайди пару». Виконання завдань на встановлення послідовностей. Логічні задачі на порівняння об’єктів за кількістю, розміром, формою.
• Програма «Відчуття та рухи». Мета: Розвиток інтеграції сенсорного сприйняття з руховою активністю. Завдання: Рухливі ігри з елементами сенсорного стимулювання (наприклад, ходіння по доріжках із різними поверхнями). Виконання вправ на координацію рухів (кидання м’яча у ціль). Сенсорні танці та вправи на уяву (наприклад, уявити, що дитина «котиться як кулька»).

Ці програми допомагають розвивати сенсорно-перцептивну та сенсорно-пізнавальну сфери дітей дошкільного віку. Їх можна адаптувати до потреб конкретної дитини та інтегрувати в освітній процес або індивідуальні корекційні заняття.

Діагностики рівня сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку дітей в закладах дошкільної освіти (ЗДО, ДНЗ, садочку):

• Діагностика сприймання кольору
• Тест «Овочі та фрукти»
• Тести на розрізнення 4-6-річними дітьми колірних відтінків
• Тест «Розрізні картинки»
• Тест «Коробочка форм»
• Діагностика вмінь орієнтуватись у величині предметів
• Діагностика орієнтування 2-4 річних дітей у величині предметів
• Діагностика просторових уявлень дітей 5-7 років
• Сприйняття просторових відрізків дітьми 6-10 років
• Методика вивчення лінійного окоміру дітей 6-10 років
• Тест «Знайди квадрат»
• Тест «Знайди однакові фігури»
• Тест «Домалюй фігури»
• Тест Д. Рея «Багатозначні малюнки»
• Тести зорово-моторної координації
• Тест «Копіювання групи точок» (тест Керна-Йирасека)
• Тест «Кодування» (для дітей 6-7 років)
• Тест «Опис іграшки» (для дітей 3-6 років)
• Методика діагностики слухового сприйняття
• Методика дослідження зорового і дотикового сприйняття дітей 6-7 років
• Методика вивчення сприйняття мовлення дітьми 6–7 років
• Методика «Співвідношення геометричних фігур з просторовими геометричними формами в навколишньому середовищі»
• Методика «Кількісна і порядкова лічба»
• Методика «Частини доби»
• Методика «Просторове розміщення»
• Методика визначення рівня сенсорного сприйняття за допомогою кольорових пірамідок (методика Дьяченко). Мета: Оцінка здатності до розрізнення кольорів, форм і розмірів. Зміст: Дитині пропонують зібрати піраміду з кілець різного кольору та розміру. Аналізують точність виконання завдання та швидкість реакції.
• Тест на розпізнавання форм і розмірів («Геометричні фігури»). Мета: Визначення здатності ідентифікувати геометричні форми та розміри. Завдання: Дитині показують набір фігур (коло, квадрат, трикутник) і просять знайти подібні у наборі.
• Методика «Розкладання предметів за ознаками». Мета: Оцінка сенсорно-пізнавальних здібностей через класифікацію предметів. Завдання: Дитині дають набір предметів і просять розкласти їх за певними ознаками (колір, форма, матеріал).
• Методика «Лабіринти». Мета: Дослідження рівня зорово-моторної координації та просторового мислення. Завдання: Дитині пропонують провести пальцем або олівцем через лабіринт, уникаючи помилок.
• Тест на слухове сприйняття («Що звучить?»). Мета: Виявлення рівня слухового сприйняття та здатності ідентифікувати звуки. Завдання: Дитині програють звуки (шум води, голос птахів, дзвоник) і просять назвати їх джерело.
• Тест «Розуміння розмірів» (методика Піаже). Мета: Вивчення здатності дитини розрізняти величини предметів. Зміст: Дитині пропонують порівняти предмети різних розмірів і пояснити, який більший, а який менший.
• Методика «Штрихові малюнки». Мета: Діагностика зорового сприйняття та уяви. Завдання: Дитині показують малюнки з неповними контурами предметів, і вона має їх упізнати.
• Методика «Вкладиші» (методика Монтессорі). Мета: Оцінка сенсомоторної координації та зорово-тактильного сприйняття. Завдання: Дитині дають набір вкладишів (геометричних форм) і просять вставити їх у відповідні отвори.
• Тест «Що змінилося?». Мета: Діагностика пам’яті та уваги. Завдання: На кілька секунд дитині показують набір предметів, потім один із них змінюють місцем або замінюють, і дитина має помітити зміну.
• Методика на розвиток тактильного сприйняття («Мішечок з предметами»). Мета: Оцінка здатності до розпізнавання об’єктів через дотик. Зміст: У мішечок кладуть різні предмети, і дитина на дотик визначає їх форму, матеріал та інші характеристики.
• Методика «Пізнай за запахом». Мета: Дослідження нюхового сприйняття. Завдання: Дитині дають зразки з різними запахами (фрукти, спеції) і просять визначити їх.
• Методика «Картинки-розрізняння» (тест на увагу). Мета: Оцінка здатності розпізнавати схожі та відмінні елементи. Завдання: Дитині пропонують порівняти два малюнки та знайти відмінності.
• Методика «Просторові відносини». Мета: Дослідження розуміння розташування об'єктів у просторі. Завдання: Дитині пропонують визначити, де знаходиться предмет (ліворуч, праворуч, угорі, внизу).
• Методика «Складання малюнків з частин» (методика Коса). Мета: Оцінка рівня образного мислення та цілісного сприйняття. Завдання: Дитина має зібрати цілий малюнок із фрагментів.
• Методика «Різнокольорові кубики» (тест на кольори та форми). Мета: Оцінка здатності розрізняти кольори та складати їх у заданий порядок. Завдання: Дитина складає пірамідки або візерунки за зразком.

Ці методики дають змогу комплексно оцінити рівень сенсорно-перцептивного та сенсорно-пізнавального розвитку дітей дошкільного віку та визначити напрями для корекції або розвитку здібностей.

Платформа АІС "Я-ПСИХОЛОГ" є цінним ресурсом для практичних психологів та соціальних педагогів. Система дозволяє проводити психологічні дослідження та отримувати результати тестування в онлайн-режимі. Платформа містить велику кількість психодіагностичних методик та анкетувань, які можна використовувати для проведення психологічних досліджень з різними категоріями людей та для оцінки різних аспектів психічного здоров'я і розвитку людини. Система "Я-ПСИХОЛОГ" дозволяє проводити психологічне тестування онлайн, надаючи зручність як для фахівців, так і для їх респондентів. Платформа пропонує широкий вибір психологічних тестів онлайн українською мовою. Платформа також включає діагностичний мінімум, що допомагає психологам визначити базовий рівень компетенцій у сфері діагностики та розуміння результатів психологічних тестів. Психодіагностичний інструментарій, що пропонується на платформі, може включати різні методи оцінки, що дозволяє забезпечити комплексну інформацію про психічний стан респондентів.