Діагностика адаптації та дезадаптації до навчання у 5 класі - перехід учнів з початкової до середньої ланки освіти, зокрема у 5 клас, є надзвичайно важливим етапом у їхньому навчальному та соціально-психологічному розвитку. Адаптація до нових умов навчання в основній школі, до нових вчителів, предметів, зміненого режиму, обсягу інформації та форм контролю знань вимагає значного внутрішнього ресурсу. Саме тому своєчасна діагностика адаптації учнів 5 класу, а також виявлення дезадаптації до школи — це критично важливе завдання для психологів, педагогів і батьків.

Що таке адаптація та дезадаптація у середній школі?

Адаптація до школи — це процес пристосування учня до нових умов навчання, взаємодії з колективом та педагогами, нових соціальних вимог. У 5 класі, при переході до основної школи, змінюється не лише зміст, а й структура навчального процесу.

Дезадаптація — це порушення пристосувальних механізмів, що проявляється в труднощах навчальної діяльності, поведінки, спілкування, психологічному напруженні. Особливу увагу слід звернути на ризик виникнення шкільної дезадаптації в 5-му класі, адже своєчасне діагностування дозволяє вжити корекційних заходів.

Ознаки адаптації та дезадаптації у п'ятикласників:

Ознаки успішної адаптації:

• Стабільні емоційний стан і поведінка.
• Інтерес до навчання, позитивна мотивація.
• Активність у взаємодії з однолітками та вчителями.
• Здатність самостійно організовувати навчальний процес.

Ознаки дезадаптації:

• Порушення поведінки (агресія, замкнутість).
• Зниження навчальної успішності.
• Тривожність, соматичні скарги (головний біль, біль у животі).
• Відмова від відвідування школи, ігнорування навчального матеріалу.
• Труднощі у спілкуванні, конфлікти.

Діагностика адаптації до школи: методики та інструменти

Психологічне діагностування учнів 5 класу проводиться з використанням анкетування, опитувальників, тестування, спостереження, психологічних методик та проективних методик.

Діагностика п’ятикласників у середній школі охоплює вивчення когнітивної, емоційної, мотиваційної, поведінкової та соціальної сфер. Актуальним є використання онлайн тестів українською мовою, зокрема цікавих психологічних тестів для дітей 5 класу та психологічних малюнкових тестів.

У процесі дослідження важливо застосовувати психологічні методики, які відповідають віковим особливостям учнів 11–12 років, — психодіагностичні методики для дітей шкільного віку.

Психодіагностика п'ятикласників має включати:

• Аналіз емоційного стану (через малюнки, проективні методики).
• Дослідження комунікативної адаптації.
• Оцінка навчальної мотивації та пізнавальних інтересів.
• Вивчення взаємин з однолітками.
• Спостереження в динаміці адаптаційного періоду.

Усе це дозволяє провести комплексну психодіагностику у середній школі 5 клас, що є частиною роботи практичного психолога у ЗЗСО, ліцеї, гімназії.

Адаптація дитини до 5 класу основної школи — це комплексний процес, який має бути супроводжуваним з боку школи, батьків і психологів. Діагностика адаптації на цьому етапі є інструментом для виявлення психолого-педагогічних труднощів, ризику дезадаптації, соціальної дезадаптації, і, відповідно, розробки індивідуальних маршрутів підтримки дитини.

Системне використання анкет, тестів, опитувальників, проективних методик дозволяє ефективно вивчати та досліджувати адаптацію п’ятикласників, виявляти дезадаптованість, а також формувати психологічні рекомендації для батьків, педагогів та керівників ЗЗСО. Це важливо не лише в рамках НУШ, а й загалом для сталого розвитку учнів середньої ланки школи.

В умовах сучасної освіти діагностика адаптації 5 класу — це не просто обов’язок психолога, а запорука емоційного благополуччя дитини, її ефективного навчання і гармонійного особистісного розвитку.

Ризик виникнення дезадаптації у 5 класі

Фактори ризику включають:

• Зміна колективу (перехід до гімназії, ліцею).
• Низький рівень підготовки учня.
• Авторитарність або байдужість учителів.
• Високий рівень тривожності.
• Особливі освітні потреби.
• Нестабільне домашнє середовище.

Причини та фактори ризику дезадаптації до навчання п'ятикласників:

• Недостатня сформованість навчальних навичок.
• Зміна структури шкільного дня.
• Багато нових педагогів — втрата відчуття стабільності.
• Відсутність сформованих навичок саморегуляції та самоорганізації.

Типові труднощі адаптації учня:

• Перевантаження навчальними предметами.
• Страх не виправдати очікування батьків або вчителів.
• Зміна соціального статусу.
• Нерозвинені комунікативні навички.
• Відчуття самотності в новому середовищі.

Профілактика дезадаптації:

• Проведення діагностики адаптації учнів 5 класу на початку навчального року.
• Проведення тренінгів адаптації, ігрових занять, вправ для адаптації учнів.
• Психологічне тестування у динаміці (вересень-грудень).
• Поради вчителям щодо підтримки адаптації: дозоване навантаження, єдина система вимог, створення позитивного емоційного клімату.
• Консультації для батьків, поради батькам при адаптації дитини до 5 класу.
• Формування індивідуальних корекційних програм адаптації дітей до школи.
• Профілактика шкільної дезадаптації через формування у дітей навичок саморегуляції та підтримку самооцінки.

Ігри та вправи для адаптації до 5 класу:

• Гра «Моє ім’я – моя сила». Мета: розвиток впевненості, знайомство, самопрезентація. Опис: Кожен учень називає своє ім’я та до нього додає прикметник, що починається на ту ж літеру і описує його позитивну рису (наприклад: «Я – Марина Мудра», «Я – Ігор Ініціативний»). Користь: формує позитивне самосприйняття, дає змогу краще запам’ятати однокласників.
• Вправа «Павутинка знайомств». Мета: знайомство та налагодження контактів. Опис: Учні стають у коло. Психолог тримає клубок ниток, називає своє ім’я і кидає клубок тому, кого хоче привітати, тримаючи нитку. Кожен, хто отримує клубок, називає себе та кидає іншому. Врешті формується «павутинка». Варіація: учень каже щось добре про того, кому передає клубок. Користь: зменшує напруження, стимулює емоційний контакт.
• Вправа «Скарб мого літа». Мета: формування емоційного зв’язку та безпечного середовища. Опис: Учні діляться в колі своєю найприємнішою згадкою літа. Після цього можна зробити колективну «Карту вражень» на ватмані. Користь: активізація позитивного досвіду, розвиток емоційної пам’яті.
• Гра «Колективний герб класу». Мета: формування командного духу, усвідомлення спільної ідентичності. Опис: Клас ділиться на групи і створює частину герба, що символізує їхні цінності, інтереси, цілі. Потім частини з'єднуються в єдиний герб. Користь: сприяє згуртованості, розвитку творчого мислення.
• Вправа «Мій внутрішній світ» (малюнкова проективна методика). Мета: діагностика та зниження тривожності. Опис: Дітям пропонується намалювати свій настрій, шкільне середовище або «я і мій клас». Аналіз: психолог проводить інтерпретацію малюнків на виявлення ознак адаптації/дезадаптації, почуття тривоги, самооцінки. Користь: невербальна психодіагностика, виявлення внутрішніх переживань.
• Гра «Якомога більше спільного». Мета: розвиток комунікації, командної роботи. Опис: Учні об’єднуються в пари/групи та мають за 2 хвилини знайти якомога більше спільного між собою. Користь: формує довіру, стимулює відкритість.
• Вправа «Квітка настрою». Мета: рефлексія емоційного стану. Опис: На пелюстках квітки написано різні емоції (радість, тривога, інтерес, втома тощо). Учні обирають пелюстку, яка найкраще відображає їхній стан. Користь: розвиток емоційного інтелекту, корекція емоційного стану.
• Гра «Граємо — знайомимось» (рухлива гра). Мета: знайомство, зниження тривожності. Опис: Учні йдуть класом, а на команду «Стоп!» стають парами з кимось поруч. Завдання — дізнатися один в одного 3 факти. Потім змінюють партнера. Користь: покращує міжособистісну взаємодію, знижує соціальну тривогу.
• Гра «Як почувається герой?» (емоційні картки). Мета: навчити виражати емоції, розуміти себе та інших. Опис: Учням демонструються картки з героями у різних емоційних станах. Діти мають описати ситуацію, в якій такий стан можливий, і згадати, коли вони відчували подібне. Користь: розвиток емпатії, саморефлексії.
• Гра «Я – частина класу» (гра з мозаїкою). Мета: формування відчуття приналежності. Опис: Кожному учневі дається шматочок мозаїки з певною частиною класної емблеми. В кінці всі частини складаються в одне ціле. Користь: підкреслює, що кожен важливий і унікальний у колективі.
• Вправа «Скринька добрих слів». Мета: розвиток позитивного ставлення один до одного. Опис: Учні пишуть короткі побажання або добрі слова один одному, а потім психолог зачитує їх анонімно або роздає адресатам. Користь: формування довіри, підвищення самооцінки, згуртування.
• Тренінгова вправа «Я сильний, коли…». Мета: розвиток впевненості в собі. Опис: Діти по черзі продовжують фразу «Я сильний, коли…» або «Я можу, якщо…». Користь: активація внутрішнього ресурсу, підвищення самооцінки.

Усі ігри та вправи бажано проводити у перші 2–3 місяці навчання, в інтеграції з основними предметами, на класних годинах або під час психологічних занять. Ефективність значно зростає, якщо учні бачать підтримку як від учителів, так і від батьків.

Поради батькам: як допомогти дитині адаптуватися до школи (5 клас):

• Підтримуйте емоційно. Ваше головне завдання — зберігати спокій і впевненість. Дитина має знати, що її люблять і приймають незалежно від оцінок, поведінки чи труднощів.
• Слухайте дитину. Щодня запитуйте: «Як пройшов день? Що було найцікавіше? Чим ти пишаєшся сьогодні?» Не варто зосереджуватися лише на помилках.
• Формуйте режим дня. Регулярний розклад сну, харчування та відпочинку — це основа психологічної стабільності. У 5 класі збільшується навантаження, тому дитина потребує відпочинку не менше, ніж навчання.
• Не створюйте надмірний тиск. Порівняння з іншими дітьми, постійне нагадування про оцінки, покарання за помилки — прямий шлях до дезадаптації та тривожності.
• Допомагайте, але не контролюйте повністю. Поступово навчайте дитину планувати час, складати портфель, відповідати за домашні завдання — без надмірного втручання.
• Спілкуйтеся з учителями. Партнерство з класним керівником та шкільним психологом — ефективний інструмент вчасного виявлення проблем.
• Підтримуйте соціальну активність. Заохочуйте до дружби, гуртків, позашкільної діяльності. Самотність або булінг — часта причина шкільної дезадаптації.
• Створіть «тихий простір» вдома. Місце, де дитина зможе відпочити, побути наодинці з собою, почитати або просто заспокоїтись.
• Говоріть про позитив. Навчайте дитину фокусуватися на успіхах, а не тільки на помилках. Це зміцнює впевненість у власних силах.
• Якщо тривожність або проблеми з адаптацією зберігаються — зверніться до психолога. Своєчасна діагностика адаптації учня 5 класу допоможе попередити емоційні порушення або навчальні відставання.

Поради вчителям: як допомогти учням адаптуватися до школи (5 клас):

• Створіть доброзичливу атмосферу в класі. Позитивний психологічний клімат — перша умова для успішної адаптації п’ятикласників.
• Враховуйте індивідуальні особливості. Рівень тривожності, темп роботи, потреба в підтримці — у кожної дитини свій. Особливо це важливо в перехідному періоді до основної ланки школи.
• Уповільніть темп у перший місяць. Не перенавантажуйте новим матеріалом, дайте час звикнути до вчителів і правил середньої школи.
• Частіше заохочуйте. Не тільки за знання, а й за старання, спроби, ініціативу, допомогу іншим. Це підтримує внутрішню мотивацію до навчання.
• Проводьте інтегровані заняття та адаптаційні вправи. Наприклад, у класній годині використовуйте ігри для адаптації до 5 класу, малюнкові тести, тренінгові вправи, тести з психології для дітей 5 класу.
• Залучайте учнів до спільного створення правил класу. Це підвищує відповідальність та згуртовує колектив.
• Регулярно спостерігайте за емоційним станом. Занепокоєння, замкнутість, уникання навчання — сигнали, що потребують уваги. Важливо вчасно організувати діагностику адаптації учнів 5 класу, опитування, тестування, анкетування.
• Підтримуйте зв'язок із батьками. Обговорюйте труднощі, давайте конкретні поради, діліться позитивом. Батьківська підтримка важлива у процесі адаптації дитини до 5 класу.
• Вчасно залучайте шкільного психолога. Для проведення психодіагностики 5 класу, вивчення адаптаційного рівня, корекційних занять або створення індивідуальних програм підтримки.
• Формуйте спільну мету: «Ми – команда!». Особливо в перші 1–2 місяці навчання проводьте ігри на згуртування, вправи на знайомство, спільні проєкти — усе, що допомагає п’ятикласнику відчути себе «на місці».

Перелік корекційних програм та тренінгів для адаптації учнів до 5 класу, які можуть застосовуватись практичними психологами, соціальними педагогами, класними керівниками у ЗЗСО, гімназіях, ліцеях у період адаптації п’ятикласників до навчання у середній (основній) школі.

Перелік корекційних програм для адаптації до 5 класу:

• Програма «Адаптація: нова школа – нові виклики» (НУШ). Цільова аудиторія: 5 клас, перші 2 місяці навчання. Автори/базова ідея: практичні психологи ЗЗСО за модельною програмою НУШ. Мета: підтримка учнів у період адаптації через тренінги, ігри, вправи та обговорення. Модулі: знайомство та згуртування класу, мої сильні сторони, комунікація без конфліктів, мої емоції, як навчатися легко та з задоволенням.
• Програма «Я в новій школі» (адаптація п'ятикласників). Автор: І. Іванова (рекомендована МОН, адаптована для НУШ). Форма проведення: 8 занять (1 раз на тиждень), тривалість 30–40 хв. Завдання: зниження шкільної тривожності, розвиток соціальних навичок, профілактика дезадаптації, самопізнання й самооцінка.
• Тренінгова програма «Разом у 5 класі». Ціль: згуртування класного колективу, розвиток навичок спілкування, саморегуляції. Складові: тренінгові заняття з іграми, вправи на самопрезентацію, малюнкові та проективні методики, тести на адаптацію (для вивчення ефективності програми).
• Програма «Психологічна підтримка п’ятикласників у перехідний період». Формат: групова корекційно-розвивальна робота. Зміст: вправа «Колесо ресурсів», вправа «Я можу!», вправа «Мій клас – мій простір», психологічні тести для учнів 5 класу: «Комфортність перебування у школі», «Чи подобається мені навчатися?».
• Програма «Впевнений крок» (адаптація до середньої школи). Автор: психологічна служба м. Києва. Формат: 10 занять з адаптації. Особливості: програма поєднує психодіагностику, психокорекцію, мотиваційні вправи, супровід батьків. Рекомендовані модулі: я – учень середньої школи, нове середовище – нові можливості, коли я хвилююся, з ким я спілкуюсь, моє майбутнє.
• Корекційна програма «Мій позитивний світ». Цільова група: діти з ознаками шкільної дезадаптації. Методи: арт-терапія, казкотерапія, вправи на зниження тривожності. Мета: емоційна стабілізація, робота з самооцінкою та міжособистісними відносинами. Психодіагностика: тести перед та після курсу: «Рівень шкільної тривожності» (Філліпс), «Соціальна адаптованість» (М. Ройзман), «Мій клас» (малюнкова методика).
• Програма «Школа друзів» (з досвіду гімназій та ліцеїв). Ціль: соціалізація та інтеграція дітей у новий колектив. Формат: заняття раз на тиждень упродовж адаптаційного періоду (вересень–листопад). Зміст: вправи на знайомство, розвиток навичок активного слухання, тренінг «Як сказати «НІ», «Сходинки до розуміння».
• Авторська програма «Стоп-тривога» для роботи з тривожними дітьми 5 класу. Ціль: зниження рівня тривожності при адаптації до школи. Включає: дихальні практики, малюнкові вправи «Мій страх», «Я після перемоги», індивідуальні бесіди, тестування: «Діагностика шкільної тривожності» (Щур).
• Програма «Разом до успіху». Форма: психолого-педагогічний супровід у межах адаптаційного періоду 5 класу. Містить: діагностику адаптації учнів 5 класу, зустрічі з батьками («Адаптація дитини до 5 класу: поради батькам»), спостереження за класом, групову та індивідуальну роботу з учнями, адаптаційні тренінги, вправи, ігри.
• Комплексна програма «Переходимо без стресу» (5–6 клас). Для кого: учнів 5 класів, які переходять у новий освітній заклад (гімназія, ліцей) Мета: профілактика дезадаптації у 5-му класі, зниження тривожності, розвиток соціальних навичок. Складові: ігрові анкетування, індивідуальні консультації, адаптаційні тести, цикл групових занять, батьківський лекторій.

Перелік основних діагностичних методик і процедур для виявлення рівня адаптації та дезадаптації учнів 5 класу до навчання у середній школі.

Діагностики виявлення адаптації, дезадаптації п'ятикласників до навчання у 5 класі:

• «Методика діагностики шкільної дезадаптації» (Л.Й. Осовська).
• «Шкала соціально-психологічної адаптованості» (Р. Роджерс, Р. Даймонд).
• Методика визначення особистісної адаптованості школярів (автор А. Фурман) (від 9 років). Дослідження адаптації учнів до нових умов навчання в середній школі.
• Анкета адаптації до школи (авторська або НУШ).
• Опитувальник тривожності Спілбергера.
• Методика діагностики рівня шкільної адаптації (М. Ржанова, А. Прихожан).
• Методика «Будинок-Дерево-Людина» (проективна).
• Тест соціометрії Морено.
• Методика дослідження соціальної адаптованості учнів 5 класу.
• Тест «Шкала навчальної мотивації».
• Анкета для учнів 5 класу «Моє ставлення до школи». Мета: визначення емоційного ставлення до навчання, школи, вчителів. Тип: самооцінювання. Показники: інтерес до школи, комфортність, мотивація.
• Методика «Шкільна тривожність» (Філіпс). Мета: діагностика тривожності у шкільній ситуації. Для віку: 10–12 років. Показники: загальна тривожність, страх перед оцінюванням, страх самовираження.
• Тест «Діагностика рівня адаптації учня до школи» (адаптовано для 5 класу). Автор: А. Прихожан, М. Ржанова (адаптація – українські шкільні психологи). Мета: комплексне визначення рівня адаптації. Оцінює: емоційний стан, соціальні зв’язки, мотивацію.
• Опитувальник «Чи комфортно мені в школі?». Мета: виявлення суб’єктивного комфорту учня у класному колективі. Показники: самооцінка, прийняття, тривожність, потреба в підтримці.
• Методика «Соціометрія» (Дж. Морено). Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класі. Показники: популярність, ізольованість, лідерство, конфліктність. Застосування: виявлення учнів у зоні ризику дезадаптації.
• Малюнковий тест «Я і школа». Тип: проективна методика. Мета: виявлення емоційного ставлення до школи, образу себе в шкільному середовищі. Інтерпретація: кольори, розмір, розташування фігур, наявність себе/вчителя/друзів.
• Тест «Неіснуюча тварина» (проективна методика). Мета: виявлення особистісних особливостей, тривожності, агресивності. Оцінка: риса характеру, самооцінка, емоційний стан у період адаптації.
• Анкета для батьків «Адаптація моєї дитини до 5 класу». Мета: оцінка домашнього емоційного фону, поведінкових змін дитини.
• Спостереження за учнем у шкільному середовищі. Метод: структуроване спостереження за поведінкою, активністю, взаємодією. Занотовується: включеність у навчання, емоційна стабільність, комунікації.
• Психологічна анкета «Я у класі». Мета: самооцінка статусу в колективі, відчуття захищеності, згуртованості.
• Методика «Кольоровий тест Люшера» (адаптований варіант). Мета: діагностика глибокого емоційного стану, прихованої тривожності. Форма: вибір кольору; підходить для дітей 10–12 років.
• Експрес-діагностика «Тест шкільної мотивації» (Н.Г. Лусканова). Мета: виявлення рівня навчальної мотивації, ставлення до предметів, навчального процесу. Рекомендовано для: НУШ, Росток, Інтелект.
• Методика «Драбина самооцінки». Мета: визначення рівня впевненості, самоцінності у новому класі. Форма: візуальна шкала, учень «піднімається» на сходинку, що відповідає його сприйняттю себе.

Комплексна схема діагностики адаптації в 5 класі (рекомендовано МОН і психологічною службою):

Платформа АІС "Я-ПСИХОЛОГ" є цінним ресурсом для практичних психологів та соціальних педагогів. Система дозволяє проводити психологічні дослідження та отримувати результати тестування в онлайн-режимі. Платформа містить велику кількість психодіагностичних методик та анкетувань, які можна використовувати для проведення психологічних досліджень з різними категоріями людей та для оцінки різних аспектів психічного здоров'я і розвитку людини. Система "Я-ПСИХОЛОГ" дозволяє проводити психологічне тестування онлайн, надаючи зручність як для фахівців, так і для їх респондентів. Платформа пропонує широкий вибір психологічних тестів онлайн українською мовою. Платформа також включає діагностичний мінімум, що допомагає психологам визначити базовий рівень компетенцій у сфері діагностики та розуміння результатів психологічних тестів. Психодіагностичний інструментарій, що пропонується на платформі, може включати різні методи оцінки, що дозволяє забезпечити комплексну інформацію про психічний стан респондентів.