Клінічний психолог: основна інформація. Хто такий клінічний психолог?

Клінічний психолог – це фахівець, який займається діагностикою, профілактикою, корекцією та реабілітацією психічних і психосоматичних розладів у дітей та дорослих. Він працює в лікарнях, медичний центрах, реабілітаційних центрах, поліклініках, а також може займатися науковою діяльністю.

Клінічний психолог відіграє важливу роль у збереженні психічного здоров'я, сприяє покращенню якості життя пацієнтів та допомагає їм долати психологічні труднощі. Клінічні психологи у своїй роботі керуються законодавством України у сфері охорони здоров’я та відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність медичних і реабілітаційних закладів, а також організацію психологічної допомоги населенню.

Нормативне регулювання діяльності клінічного психолога у лікарні

Наказ МОЗ №138 від 25.01.2023 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я» визначає завдання та обов'язки клінічного психолога, що він повинен знати та кваліфікаційні вимоги до клінічного психолога.

Нормативно-правова база діяльності клінічного психолога: Наказ Міністерства охорони здоров'я України №1782 від 30.09.2022 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385».  Цим наказом введено посади «клінічний психолог» та «психотерапевт» до переліку професіоналів із вищою немедичною освітою в закладах охорони здоров'я. Кваліфікаційні характеристики: МОЗ розробило кваліфікаційні характеристики для посад «клінічний психолог» та «психотерапевт», які визначають вимоги до освіти, компетенцій та обов'язків цих фахівців. 

Робота клінічного психолога регламентується наказами Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), які визначають:

• Професійні стандарти та кваліфікаційні вимоги.
• Обов’язки та права фахівця у сфері охорони здоров’я.
• Алгоритми надання психологічної допомоги в медичних установах, лікарнях.

Форми роботи клінічного психолога

Клінічний психолог може працювати у різних форматах, залежно від специфіки установи та потреб пацієнтів:

• Індивідуальна робота – персональні консультації та терапевтичні сесії
• Групова робота – тренінги, психотерапевтичні групи, підтримуючі групи
• Робота в медичних закладах – участь у комплексному лікуванні разом із лікарями
• Онлайн-консультування – телемедицина, дистанційна підтримка
• Науково-дослідна діяльність – проведення досліджень, розробка методик

Методи роботи клінічного психолога:

Клінічний психолог використовує різноманітні методи для оцінки психічного стану пацієнтів та надання їм допомоги. Основні методи включають:

✅Психодіагностика, діагностична робота

• Спостереження (аналіз поведінки, міміки, жестів, реакцій)
• Клінічне інтерв’ю, Клінічні методи: Клінічне інтерв'ю. Спостереження за поведінкою пацієнта. Аналіз життєвої історії та анамнезу.
• Проективні методики: Тест Роршаха (плями Роршаха). Тематичний апперцептивний тест (TAT). Малюнкові методики (Будинок-Дерево-Людина, тест «Неіснуюча тварина»).
• Психометричні методи: MMPI (Міннесотський багатофазний особистісний опитувальник). Спілбергер-Ханіна (оцінка рівня тривожності). Шкала депресії Бека (BDI). Шкала когнітивних порушень (Mini-Mental State Examination, MMSE).
• Нейропсихологічне тестування, Нейропсихологічні тести: Проба Лурія. Тест Векслера (оцінка інтелектуального розвитку). Батарея нейропсихологічних тестів для діагностики когнітивних порушень.

✅Психотерапевтична робота

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
• Психоаналітична терапія
• Гештальт-терапія
• Групова та сімейна психотерапія
• Арт-терапія

✅Психологічна корекція та реабілітація

• Програми адаптації після стресових ситуацій
• Корекція поведінкових порушень у дітей та дорослих
• Робота з психосоматичними розладами

✅Консультативна робота

• Індивідуальне консультування
• Сімейне консультування
• Психопросвіта (роз’яснення питань психічного здоров'я)

Клінічний психолог – це фахівець, який займається діагностикою, профілактикою та корекцією психічних, психосоматичних і поведінкових розладів. Він працює з пацієнтами, які мають психологічні труднощі або психічні порушення, а також з їхніми родинами.

Клінічний психолог може працювати у лікарнях, реабілітаційних центрах, психіатричних закладах, приватних клініках, соціальних службах та освітніх установах.

Основні функції клінічного психолога:

• Проведення психопрофілактичних заходів для запобігання розвитку психічних, психосоматичних і поведінкових розладів.
• Діагностика психологічного стану пацієнтів, корекційна робота та реабілітація у співпраці з лікарями-спеціалістами (без права призначати лікарські засоби).
• Надання психологічної підтримки людям, які стикаються з життєвими труднощами, зокрема через телемедичне консультування.
• Консультації для пацієнтів та їхніх родин щодо питань психічного здоров’я.
• Профілактика психічних захворювань та сприяння здоровому психологічному клімату в медичних і реабілітаційних установах.
• Запобігання професійному вигоранню серед медичного персоналу.
• Планування та аналіз своєї діяльності, ведення необхідної документації (включно з електронною).
• Поширення знань із медичної психології серед населення.
• Дотримання професійної етики та постійне вдосконалення кваліфікації, зокрема через супервізію (індивідуальну або групову підтримку у подоланні професійних труднощів).

Клінічний психолог у медичному закладі виконує важливу роль у діагностиці, корекції та профілактиці психічних розладів. Його діяльність регулюється низкою нормативно-правових актів, які визначають обов'язкову документацію та професійні стандарти.

Клінічний психолог працює з пацієнтами, які мають психологічні, психосоматичні або психічні розлади, надаючи психологічну допомогу, проводячи діагностику, корекцію та реабілітацію. Його робота спрямована на покращення психічного здоров’я, адаптацію до стресових факторів та покращення якості життя пацієнтів.

Клінічний психолог займається діагностикою та аналізом психічних порушень у дітей і дорослих у різних сферах:

• Медична психологія – робота з людьми, які мають соматичні або психічні розлади.
• Судова психологія – аналіз психологічного стану злочинців.
• Дефектологія – дослідження порушень психічного розвитку.

Професійна діяльність клінічного психолога може здійснюватися як у клінічних, так і в амбулаторних умовах. Спеціаліст використовує профілактичні заходи для запобігання психічним розладам та їх наслідкам.

Основні напрямки роботи клінічних психологів:

• Психодіагностика – виявлення психологічних проблем та психічних порушень. Діагностика та оцінка психічного стану – визначення рівня тривожності, депресії, когнітивних порушень.
• Психотерапевтична підтримка – робота з пацієнтами, які мають психосоматичні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресивні стани.
• Психологічне консультування – підтримка пацієнтів у кризових ситуаціях.
• Психокорекція та психотерапія – допомога у зміні поведінкових та емоційних реакцій.
• Реабілітаційна робота – відновлення психоемоційного стану після хвороб або травм. Реабілітація після хвороб та операцій – допомога у відновленні психологічного комфорту після важких медичних втручань.
• Психопросвітництво – інформування населення про психічне здоров’я.
• Профілактика психічних розладів – запобігання виникненню психологічних проблем. Профілактика вигорання медичних працівників – тренінги та консультації для лікарів і персоналу.

Основні професійні обов’язки клінічного психолога:

✅Діагностична діяльність,  діагностична робота, діагностика, психодіагностика та аналіз психічного стану пацієнтів:

• Проведення клініко-психологічних обстежень (тестування, інтерв’ю, спостереження). Проведення психологічного обстеження пацієнтів за допомогою тестів, анкетування, спостереження.
• Аналіз психологічних факторів, що впливають на розвиток психічних і психосоматичних розладів. Аналіз когнітивних, емоційних і поведінкових особливостей пацієнта.
• Виявлення психічних та соціальних порушень, неврологічних розладів у дітей та дорослих, зокрема проблем із мовленням, пам’яттю, зоровим сприйняттям, а також розладів особистості у психіатричних пацієнтів.
• Аналіз анамнезу та проведення клінічних тестів.
• Визначення когнітивних, емоційних та поведінкових порушень у дітей та дорослих.
• Виявлення ознак психічних проблем при соматичних захворюваннях.
• Виявлення психосоматичних зв'язків між фізичним і психічним здоров’ям.
• Визначення психічного стану пацієнта (рівень тривожності, депресивні симптоми, психотичні прояви тощо).
• Оцінка когнітивних функцій (пам’ять, увага, мислення, інтелектуальний рівень).
• Виявлення емоційно-особистісних особливостей (характерологічні риси, рівень стресостійкості, особистісні розлади).
• Дослідження особливостей поведінки (імпульсивність, агресія, комунікативні навички).
• Діагностика психосоматичних розладів (як психологічні фактори впливають на фізичне здоров’я).
• Діагностика психологічних порушень, розладів особистості, депресивних і тривожних станів.
• Оцінка впливу стресових ситуацій на психічний стан пацієнта.

Діагностична робота клінічного психолога спрямована на оцінку психічного стану пацієнта, виявлення психологічних, емоційних і поведінкових порушень, а також на визначення факторів, що впливають на розвиток психічних та психосоматичних розладів. Діагностична робота клінічного психолога є ключовим етапом у наданні психологічної допомоги та визначенні подальших методів корекції та терапії.

✅Психотерапія:

• Проведення підтримуючої психотерапії.
• Проведення індивідуальної та групової психотерапії.
• Оцінка впливу психічного стану на перебіг соматичних захворювань.
• Використання методів психологічної корекції та реабілітації.
• Використання психотерапевтичних методів у лікуванні внутрішніх, хірургічних, неврологічних та інших захворювань.
• Застосування симптоматичної, релаксаційної та психоаналітичної терапії.
• Проведення індивідуальних та групових сеансів психотерапії.
• Реабілітація пацієнтів після хвороб та хірургічних втручань.

✅Корекційно-реабілітаційна робота, реабілітація:

• Розробка та реалізація індивідуальних і групових психокорекційних програм.
• Проведення психотерапевтичних заходів (симптоматична, релаксаційна, когнітивно-поведінкова терапія тощо).
• Реабілітація пацієнтів після психічних криз, хронічних хвороб та травм.
• Здійснення профілактики професійного вигорання медичного персоналу.
• Відновлення психологічного стану після психічних і психосоматичних розладів.
• Формування навичок адаптації до хронічних захворювань та фізичних обмежень.
• Подолання наслідків психологічних травм, стресу, вигоряння.
• Поліпшення міжособистісних відносин та соціальної взаємодії.
• Підвищення стресостійкості, саморегуляції та особистісного розвитку.
• Проведення індивідуальної та групової психокорекції.
• Робота з пацієнтами після пережитих травм, тяжких захворювань, інвалідності.
• Використання когнітивно-поведінкової терапії, психоаналізу, арт-терапії, релаксаційних технік.
• Психологічна підтримка пацієнтів із хронічними захворюваннями та їхніх родичів.

✅Психокорекція та консультаційна діяльність

• Аналіз результатів досліджень та підбір методів психокорекції.
• Надання експертних висновків, рекомендацій та консультацій.
• Надання консультацій родичам пацієнтів щодо психоемоційного стану хворого.
• Робота з пацієнтами після хірургічних втручань, онкологічних захворювань, неврологічних порушень.

✅Психопросвітницька діяльність та психологічне консультування:

• Надання допомоги при емоційних, міжособистісних і соціальних проблемах.
• Підтримка людей у кризових ситуаціях (втрата близьких, розлучення, стресові події).
• Консультування членів сімей пацієнтів з психічними розладами.
• Проведення консультацій з питань психічного здоров'я для пацієнтів та їхніх родин.
• Взаємодія з медичними спеціалістами для комплексного лікування та реабілітації.
• Проведення тренінгів та лекцій для пацієнтів, їхніх родин, медичних працівників.

✅Профілактична діяльність

• Виявлення груп ризику щодо психічних розладів.
• Проведення тренінгів зі стресостійкості, емоційного вигорання, управління емоціями.
• Формування навичок психічної саморегуляції.
• Розробка програм профілактики психічних захворювань.
• Проведення тренінгів та лекцій для пацієнтів, їхніх родин, медичних працівників.

✅Документальна діяльність, документування та організація роботи:

• Ведення медичної документації (журнал консультацій, протоколи обстежень, звіти про проведену роботу, журнал обліку консультацій, карти психологічного спостереження).
• Оформлення психодіагностичних висновків та рекомендацій.
• Участь у складанні реабілітаційних програм спільно з іншими спеціалістами.
• Аналіз ефективності психокорекційних заходів.
• Складання звітів про психологічну роботу.
• Ведення звітності, облік діагнозів та психокорекційної діяльності.
• Співпраця з родичами пацієнтів, колегами-психологами, викладачами, роботодавцями.
• Дотримання норм охорони праці, техніки безпеки та професійної етики.

✅Етична та професійна відповідальність:

• Дотримання професійної етики та принципів деонтології.
• Конфіденційність у роботі з пацієнтами.
• Постійне підвищення кваліфікації, участь у супервізіях та наукових дослідженнях.

✅Співпраця з медичним персоналом

• Участь у медичних консиліумах.
• Надання рекомендацій лікарям щодо психічного стану пацієнтів.
• Психологічна підтримка медичного персоналу, профілактика емоційного вигорання.
• Участь у складанні лікувальних планів разом із лікарями.
• Участь у діагностиці, лікуванні та профілактиці психічних захворювань.
• Психопрофілактика пологів та психологічний супровід вагітних.

✅Судова та кримінальна психологія

• Дослідження особливостей психології свідків під час надання свідчень.
• Проведення консультацій із запобігання злочинам та реабілітації злочинців.

✅Наукова діяльність - додаткові професійні завдання

• Проведення досліджень у сфері психології.
• Підготовка та публікація наукових праць.
• Участь у конференціях та семінарах.

Клінічний психолог працює у тісній співпраці з лікарями, соціальними працівниками та освітянами, допомагаючи пацієнтам впоратися з психічними труднощами та покращити якість життя.

Корекційно-реабілітаційна діяльність клінічного психолога спрямована на усунення або зменшення психічних, емоційних і поведінкових порушень, покращення адаптації пацієнтів до соціального середовища та відновлення їхнього психологічного здоров’я після стресових або травматичних подій.

Методи корекційно-реабілітаційної роботи

Психокорекція включає методи, спрямовані на усунення або пом’якшення психологічних проблем:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – допомагає змінювати негативні думки та поведінкові стереотипи.
• Гештальт-терапія – сприяє усвідомленню своїх почуттів, потреб та конфліктів.
• Арт-терапія – використання творчості (малювання, ліплення) для вираження емоцій.
• Психодрама – рольові ігри для опрацювання особистісних проблем.
• Розвиток емоційного інтелекту – навчання розпізнаванню та регулюванню емоцій.

Психотерапія включає методи довготривалої роботи з пацієнтом для зміни внутрішніх психічних структур:

• Психоаналітична терапія – аналіз глибинних конфліктів і дитячих переживань.
• Гіпнотерапія – вплив на підсвідомість для зміни поведінки та зменшення тривоги.
• Екзистенційна терапія – допомагає знайти сенс життя та подолати екзистенційні страхи.

Реабілітаційна робота

• Зосереджена на відновленні психічних функцій після травм, хвороб або стресових ситуацій.
• Психологічна підтримка пацієнтів після інсультів, черепно-мозкових травм, онкологічних захворювань.
• Робота з пацієнтами із психосоматичними розладами (гіпертонія, виразкова хвороба, астма).
• Допомога особам із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
• Реабілітація осіб після залежностей (алкоголізм, наркоманія, ігроманія).

Групова та сімейна терапія

• Групова психотерапія – взаємна підтримка, навчання соціальних навичок.
• Сімейна терапія – корекція відносин у родині, робота з конфліктами.

Документи клінічного психолога при реабілітаційній роботі

• Психологічний висновок (результати діагностики, рекомендації).
• Індивідуальна реабілітаційна програма (методи та етапи роботи).
• Журнал обліку консультацій та сеансів (дати, методи, результати).
• Психокорекційні карти пацієнта (динаміка стану, ефективність методів).
• Звіти про проведену роботу (опис досягнень, подальші рекомендації).

Корекційно-реабілітаційна діяльність клінічного психолога є невід’ємною частиною лікувального процесу, допомагаючи пацієнтам повернутися до повноцінного життя.

Реабілітаційна діяльність клінічного психолога спрямована на відновлення психічного здоров'я пацієнтів та їх адаптацію до повсякденного життя. Ця робота регламентується низкою нормативно-правових актів, які визначають обов'язкову документацію та стандарти професійної діяльності.

Основні нормативно-правові акти: Закон України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" №1053-IX від 03.12.2020: визначає правові та організаційні засади надання реабілітаційної допомоги. Постанова Кабінету Міністрів України №1268 від 03.11.2021: затверджує порядок організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я. 

Обов'язкова документація клінічного психолога в реабілітаційній роботі:

• Індивідуальний план реабілітації: розробляється на основі комплексної оцінки стану пацієнта та визначає цілі, завдання, методи та терміни реабілітаційних заходів.
• Журнал обліку консультацій та сеансів: містить записи про дату, час, тривалість та зміст проведених консультацій, терапевтичних сесій та інших втручань.
• Протоколи психологічних обстежень: документують результати діагностичних тестів, інтерв'ю та спостережень, а також висновки та рекомендації щодо подальшої роботи.
• Звіти про динаміку реабілітаційного процесу: подаються періодично та відображають прогрес пацієнта, ефективність застосованих методів та необхідність корекції плану реабілітації.
• Документація щодо мультидисциплінарної взаємодії: включає записи про участь у командних нарадах, спільних консультаціях та узгоджених рішеннях щодо реабілітаційних заходів.

Ведення цієї документації забезпечує систематичність та ефективність реабілітаційного процесу, а також є підставою для оцінки якості наданої допомоги та прийняття подальших клінічних рішень.

Психопросвітницька діяльність клінічного психолога спрямована на підвищення рівня психологічної культури населення, формування здорового ставлення до психічного здоров’я, профілактику психоемоційних розладів та розвиток навичок саморегуляції.

Мета психопросвітницької роботи

• Формування усвідомлення важливості психічного здоров’я.
• Навчання навичкам емоційної саморегуляції та стресостійкості.
• Попередження розвитку психічних і психосоматичних розладів.
• Подолання соціальних стереотипів щодо звернення за психологічною допомогою.
• Інформування про методи психологічної підтримки та реабілітації.

Основні напрями психопросвітницької діяльності

Робота з пацієнтами

• Проведення індивідуальних консультацій щодо психічного здоров’я.
• Навчання методів самодопомоги та релаксації (дихальні техніки, медитація).
• Інформування про вплив стресу, тривоги, депресії на організм.
• Роз’яснення про вплив психосоматичних чинників на фізичний стан.

Психопросвіта для родичів пацієнтів

• Проведення лекцій та бесід щодо підтримки близьких із психічними розладами.
• Роз’яснення способів ефективної комунікації з хворими на психічні розлади.
• Надання рекомендацій щодо догляду за людьми з депресією, деменцією, тривожними розладами.

Просвітницькі заходи для широкого загалу

• Організація лекцій, вебінарів, семінарів на теми психічного здоров’я.
• Проведення тренінгів щодо розвитку емоційного інтелекту, стресостійкості, вирішення конфліктів.
• Поширення інформаційних матеріалів (брошур, буклетів, відеороликів) про психологічне здоров’я.

Робота у навчальних закладах

• Проведення тренінгів та лекцій для учнів і студентів про управління емоціями, конфлікти, булінг.
• Навчання педагогів методам емоційної підтримки та профілактики стресу.
• Організація профілактичних програм щодо підліткової депресії, самогубств, залежностей.

Співпраця з медичними працівниками

• Проведення занять щодо профілактики професійного вигорання.
• Навчання методів комунікації з пацієнтами та їх родинами.
• Роз’яснення особливостей психологічної підтримки тяжкохворих пацієнтів.

Використання сучасних технологій

• Ведення онлайн-консультацій та вебінарів із психопросвіти.
• Використання соціальних мереж для розповсюдження корисної інформації.
• Створення мобільних додатків та чат-ботів для навчання технік саморегуляції.

Методи психопросвітницької роботи

• Лекції, семінари, вебінари – групові заняття на актуальні теми.
• Тренінги та майстер-класи – навчання практичним навичкам саморегуляції.
• Індивідуальні консультації – особисте консультування щодо психологічних труднощів.
• Інформаційні кампанії – створення буклетів, статей, відео про психологічне здоров’я.
• Психологічні чати та групи підтримки – взаємодія в соціальних мережах.

Документація клінічного психолога у психопросвітницькій роботі

• План просвітницьких заходів (теми, аудиторія, формат).
• Протоколи проведених лекцій та тренінгів.
• Анкети та опитувальники для оцінки ефективності заходів.
• Методичні матеріали (презентації, буклети, відео).

Психопросвітницька робота клінічного психолога сприяє зниженню рівня тривожності та депресії у населення, формуванню психологічної культури та підвищенню якості життя людей.

Профілактика психічних розладів та емоційних проблем – один із ключових напрямів роботи клінічного психолога. Основне завдання – зниження ризику розвитку психічних і психосоматичних порушень, формування навичок психологічної саморегуляції та адаптації до стресових ситуацій.

Рівні профілактичної діяльності

• Первинна профілактика – запобігання виникненню психологічних і психосоматичних розладів у здорових людей.
• Вторинна профілактика – раннє виявлення психоемоційних проблем та запобігання їх загостренню.
• Третинна профілактика – запобігання ускладненням у людей із вже діагностованими психічними розладами та сприяння їх соціальній адаптації.

Основні завдання профілактичної роботи

• Попередження емоційного вигорання та стресових розладів.
• Формування навичок психологічної стійкості.
• Виявлення груп ризику та проведення профілактичних консультацій.
• Запобігання розвитку тривожних і депресивних станів.
• Проведення просвітницької роботи щодо психічного здоров'я.

Методи профілактичної діяльності клінічного психолога

Індивідуальна робота

• Психодіагностика – оцінка рівня стресостійкості, виявлення факторів ризику.
• Консультування – допомога у подоланні складних життєвих ситуацій.
• Навчання технікам саморегуляції – релаксація, медитація, дихальні вправи.

Групова профілактика

• Тренінги та семінари – розвиток емоційного інтелекту, навичок подолання стресу.
• Групи психологічної підтримки – для людей, що переживають кризові ситуації.

Робота з організаціями та установами

• Психологічний супровід медичних працівників – профілактика вигорання.
• Робота з освітніми закладами – профілактика стресу, булінгу, підліткових криз.
• Програми психоемоційної підтримки для працівників різних сфер.

Інформаційно-просвітницька діяльність

• Лекції, вебінари, роздаткові матеріали про психічне здоров’я.
• Ведення соціальних мереж, блогів, веб-ресурсів із психологічної тематики.
• Телемедичне консультування для людей у віддалених регіонах.

Документація клінічного психолога в профілактичній роботі

• План профілактичних заходів (тематика, аудиторія, методи).
• Звіти про проведені тренінги та консультації.
• Анкети та опитувальники для оцінки рівня стресу та психоемоційного стану.
• Рекомендації для пацієнтів щодо саморегуляції та психологічної підтримки.

Профілактична робота клінічного психолога спрямована на покращення психічного благополуччя, формування культури турботи про емоційний стан та попередження серйозних психологічних проблем.

Документальна робота клінічного психолога. Документування – важлива складова діяльності клінічного психолога. Ведення документації забезпечує систематизацію психологічної роботи, контроль за динамікою стану пацієнтів, юридичну відповідність діяльності та координацію з медичним персоналом.

Основні документи клінічного психолога, основні види документації клінічного психолога:

✅Первинна документація – реєстрація та облік пацієнтів.

• Журнал обліку консультацій – фіксація пацієнтів, дати консультацій.
• Картка психологічного спостереження – короткий опис скарг, психологічного стану.
• Інформована згода пацієнта – дозвіл на психологічну роботу та обробку персональних даних.
• Журнал реєстрації психологічних обстежень – фіксація діагностичних процедур.

✅Робоча документація – записи процесу психодіагностики, психокорекції, профілактики.

• Психодіагностичні протоколи – записи результатів тестувань, спостережень.
• Індивідуальні психологічні плани – опис стратегій корекції та реабілітації.
• Журнал проведення психокорекційної та психотерапевтичної роботи – детальний опис методів, динаміки процесу.

✅Звітна документація – підсумки роботи, аналітичні дані.

• Звіт про проведену роботу – аналіз кількості консультацій, тренінгів, діагностики.
• Аналіз ефективності психокорекційних заходів – оцінка динаміки стану пацієнтів.
• Програми психологічної реабілітації та профілактики – плани заходів для пацієнтів та персоналу.

✅Нормативно-правова документація – документи, що регламентують діяльність клінічного психолога.

• Накази та інструкції МОЗ України щодо діяльності клінічного психолога.
• Етичний кодекс психолога – дотримання норм професійної етики.
• Законодавчі акти про охорону здоров'я та права пацієнтів.

Обов'язкова документація клінічного психолога:

Клінічний психолог зобов'язаний вести наступну документацію:

• Річний план роботи: Документ, що визначає основні напрями діяльності та заходи на рік.
• Журнал обліку роботи: Містить записи про проведені консультації, діагностичні обстеження, корекційні та реабілітаційні заходи.
• Протоколи психологічних обстежень: Документація результатів діагностичних процедур, висновків та рекомендацій.
• Індивідуальні плани корекційної роботи: Розробляються для пацієнтів, які потребують спеціальних психокорекційних заходів.
• Звіти про проведену роботу: Періодичні звіти про виконані заходи, їх ефективність та результати.

Документація клінічного психолога в лікарні

У медичних закладах клінічний психолог веде таку документацію:

• Медична картка пацієнта – містить дані про психологічний стан, результати діагностики, висновки та рекомендації.
• Психодіагностичний висновок – опис психологічного стану пацієнта на основі тестів та клінічного інтерв'ю.
• Психологічний протокол сеансів – записи про проведені консультації, психотерапію, реабілітаційні заходи.
• Звіти про психологічну діяльність – підсумки роботи психолога за певний період (місяць, квартал, рік).
• Документація з психопрофілактики та психоосвіти – заходи щодо збереження психічного здоров'я персоналу та пацієнтів.

Ведення цієї документації забезпечує систематизацію роботи клінічного психолога та є важливим елементом у наданні якісної психологічної допомоги пацієнтам. Документальна робота клінічного психолога є важливою частиною професійної діяльності, що забезпечує ефективність та якість психологічної допомоги, а також правовий захист спеціаліста та пацієнта.

Вимоги до клінічного психолога

• Володіння сучасними методами психодіагностики та психокорекції.
• Дотримання етичних норм та конфіденційності.
• Знання медичної психології, психіатрії, нейропсихології.
• Робота з різними категоріями пацієнтів (діти, дорослі, люди з інвалідністю).
• Використання індивідуальних і групових методів терапії.

Клінічний психолог – це важливий фахівець у системі охорони здоров’я, який допомагає людям подолати психологічні труднощі, сприяє їх адаптації до життя та покращує якість їхнього психічного здоров’я.

Вимоги до знань клінічного психолога, Необхідні знання клінічного психолога

Клінічний психолог повинен мати глибокі знання в галузі психології, медицини та суміжних наук для ефективного виконання професійних обов’язків. Він повинен орієнтуватися у таких сферах:

✅Законодавчі та нормативні акти:

• Законодавство України про охорону здоров’я. Законодавство України у сфері охорони здоров’я та нормативні акти, що регулюють діяльність медичних та реабілітаційних закладів.
• Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність клінічного психолога.
• Принципи збереження лікарської таємниці та конфіденційності інформації.
• Етичний кодекс психолога. Професійна етика, права, обов’язки та відповідальність психолога в медичних установах.

✅Основи медицини та психопатології:

• Основи анатомії, фізіології та неврології.
• Основи медицини: медико-біологічні та клінічні аспекти, правові питання в медицині.
• Вплив соматичних захворювань на психічний стан людини.
• Основи психіатрії, психопатології, нейропсихології.
• Клінічні прояви психічних та психосоматичних розладів.
• Ознаки психічних розладів у дітей та дорослих.

✅Психологічні дисципліни:

• Загальна, вікова, соціальна, медична, клінічна психологія, етнокультуральні особливості.
• Патопсихологія, нейропсихологія, психофізіологія. Основи патопсихології, психопатології та нейропсихології.
• Методи психологічної діагностики та психокорекції.
• Теорії особистості та методи психотерапії.
• Взаємозв’язок психічного та соматичного здоров’я, розпізнавання психологічних проблем при соматичних захворюваннях.

✅Методи роботи клінічного психолога:

• Методи психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики та психоосвіти.
• Психодіагностика: проективні, психометричні, експериментальні методики.
• Методи психокорекції: когнітивно-поведінкова терапія, арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія тощо.
• Методи психологічної реабілітації після травм, захворювань, стресу.
• Методи кризового консультування та роботи з психотравмами.
• Комунікативні навички у професійній сфері, принципи надання першої психологічної допомоги дорослим і дітям.
• Технології телемедичного консультування.

✅Організація роботи та документація:

• Ведення медико-психологічної документації, у тому числі електронної.
• Основи медичної статистики та аналізу ефективності психологічної допомоги.
• Правила складання психологічних висновків, рекомендацій, звітів.
• Принципи міждисциплінарної співпраці з лікарями та соціальними працівниками.
• Ведення документації, зокрема в електронній формі.

✅Психопросвіта та профілактика:

• Основи психогігієни та психопрофілактики.
• Методи популяризації знань про психічне здоров’я серед населення.
• Форми проведення тренінгів, лекцій та психопросвітніх заходів.
• Сучасна фахова література та методи її аналізу.

✅Охорона праці та безпека:

• Основи охорони праці та техніки безпеки.
• Вимоги щодо протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічних норм у медичних закладах.
• Постійне підвищення кваліфікації та професійний розвиток є обов’язковими для клінічного психолога, включаючи участь у супервізіях, тренінгах та наукових конференціях.
• Норми охорони праці, виробничої санітарії та засоби пожежної безпеки.

Кваліфікація клінічного психолога

Клінічний психолог повинен мати відповідну освіту, професійні навички та досвід для надання кваліфікованої психологічної допомоги в медичних та реабілітаційних закладах.

✅Освіта:

• Вища освіта за спеціальністю «Психологія» або «Клінічна психологія» (ступінь бакалавра, магістра).
• Бажано проходження спеціалізованої післядипломної освіти (інтернатури, курсів підвищення кваліфікації).

✅Професійні знання та компетенції:

• Загальна, вікова, клінічна, соціальна психологія.
• Медична психологія, психіатрія, психопатологія, нейропсихологія.
• Методи психодіагностики, психокорекції, психотерапії та реабілітації.
• Вплив соматичних захворювань на психічний стан та поведінку.
• Правові та етичні аспекти діяльності психолога в медичній сфері.
• Основи телемедицини та сучасні методи дистанційного консультування.
• Організація профілактичної та психопросвітницької діяльності.

✅Практичні навички:

• Проведення психологічної діагностики за допомогою тестових методик.
• Надання психологічної допомоги пацієнтам із психосоматичними та неврологічними розладами.
• Використання різних підходів у психотерапії (когнітивно-поведінкової, психоаналітичної, гештальт-терапії тощо).
• Психологічна підтримка при критичних станах та кризових ситуаціях.
• Робота з сім’ями пацієнтів для покращення соціальної адаптації.
• Взаємодія з лікарями, медичним персоналом, соціальними працівниками.

✅Досвід роботи:

• Для початкової посади достатньо проходження практики та стажування в медичних закладах.
• Для роботи у спеціалізованих клініках, психіатричних установах або реабілітаційних центрах бажано мати досвід від 1-2 років.

✅Додаткові вимоги:

• Навички роботи з документацією (ведення медичних карт, складання висновків).
• Знання іноземних мов (бажано, особливо для міжнародних клінік або роботи з іноземними пацієнтами).
• Постійне професійне вдосконалення (участь у тренінгах, супервізіях, наукових дослідженнях).
• Клінічний психолог повинен не лише мати необхідні знання та навички, а й володіти високим рівнем емпатії, стресостійкості та комунікативних здібностей для ефективної роботи з пацієнтами.

Посадова інструкція клінічного психолога – це офіційний документ, що визначає його права, обов’язки, функції та відповідальність у медичних, реабілітаційних та інших установах.

Цей документ регламентує:

• Основні завдання клінічного психолога (діагностика, психокорекція, реабілітація, профілактика, психопросвіта).
• Методи роботи клінічного психолога (психодіагностика, консультування, психотерапевтичні техніки).
• Взаємодію з медичним персоналом (участь у консиліумах, співпраця з лікарями).
• Документальну діяльність клінічного психолога (ведення обліку консультацій, складання звітів).
• Права клінічного психолога (можливість отримувати необхідну інформацію, вдосконалювати кваліфікацію).
• Відповідальність клінічного психолога (за якість діагностики, дотримання етичних норм та законодавства).
• Вимоги до кваліфікації клінічного психолога

Посадова інструкція затверджується керівництвом установи та є обов’язковою для виконання клінічним психологом.

Професійний стандарт клінічного психолога в Україні визначає вимоги до освіти, кваліфікації та функціональних обов’язків фахівця, який надає психологічну допомогу в медичних та реабілітаційних закладах.

Основні положення професійного стандарту клінічного психолога:

Освітні вимоги:

• Вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія".
• До 1 січня 2026 року необхідно пройти спеціалізацію за фахом "Клінічна психологія". 

Кваліфікаційні категорії:

• Клінічний психолог ІІІ категорії: Стаж роботи 1 рік під супервізією клінічного психолога ІІ або вищої категорії; обов’язковий безперервний професійний розвиток (40 годин).
• Клінічний психолог ІІ категорії: Стаж роботи 4 роки на посаді клінічного психолога ІІІ категорії; безперервний професійний розвиток (40 годин щороку).
• Клінічний психолог І категорії: Стаж роботи 2 роки на посаді клінічного психолога ІІ категорії; безперервний професійний розвиток (40 годин щороку).
• Клінічний психолог вищої категорії: Стаж роботи 3 роки на посаді клінічного психолога І категорії; безперервний професійний розвиток (40 годин щороку). 

Основні трудові функції:

• Проведення психологічної діагностики та оцінки психічного стану пацієнтів.
• Розробка та реалізація програм психологічної корекції та реабілітації.
• Надання консультаційної допомоги пацієнтам та їхнім родинам.
• Ведення відповідної документації та звітності.
• Участь у міждисциплінарних командах для забезпечення комплексного підходу до лікування.

Цей стандарт розроблено з метою підвищення якості психологічної допомоги та забезпечення професійного розвитку клінічних психологів в Україні.

Важливість роботи клінічного психолога

Клінічний психолог відіграє ключову роль у збереженні психічного здоров’я людей, забезпечуючи психологічну допомогу пацієнтам із різними розладами, підтримуючи їх під час лікування та реабілітації. Його робота є надзвичайно важливою в медичних, реабілітаційних та соціальних установах. Робота клінічного психолога має величезне значення для фізичного та психічного здоров’я суспільства. Вона сприяє не лише лікуванню, а й профілактиці розладів, покращенню якості життя пацієнтів та їхньої адаптації до соціуму.

Наказ МОЗ №138 від 25.01.2023 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я»

Закон України №1053-IX від 03.12.2020 «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я»

Постанова Кабінету Міністрів України №1268 від 03.11.2021 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я»

Посадова інструкція клінічного психолога (Зразок посадової інструкції клінічного психолога) 

Професійний стандарт КЛІНІЧНИЙ ПСИХОЛОГ

Платформа АІС "Я-ПСИХОЛОГ" є цінним ресурсом для практичних та клінічних психологів. Система дозволяє проводити психологічні дослідження та отримувати результати тестування в онлайн-режимі. Платформа містить велику кількість психодіагностичних методик та анкетувань, які можна використовувати для проведення психологічних досліджень з різними категоріями людей та для оцінки різних аспектів психічного здоров'я і розвитку людини. Система "Я-ПСИХОЛОГ" дозволяє проводити психологічне тестування онлайн, надаючи зручність як для фахівців, так і для їх респондентів. Платформа пропонує широкий вибір психологічних тестів онлайн українською мовою. Платформа також включає діагностичний мінімум, що допомагає психологам визначити базовий рівень компетенцій у сфері діагностики та розуміння результатів психологічних тестів. Психодіагностичний інструментарій, що пропонується на платформі, може включати різні методи оцінки, що дозволяє забезпечити комплексну інформацію про психічний стан респондентів.